<em>О</em><em>б</em><em>р</em><em>а</em><em>з</em><em /><em>ж</em><em>и</em><em>з</em><em>н</em><em>и</em><em>:</em><em>п</em><em>а</em><em>с</em><em>с</em><em>и</em><em>в</em><em>н</em><em>ы</em><em>й</em>
<em>М</em><em>е</em><em>с</em><em>т</em><em>о</em><em /><em>о</em><em>б</em><em>и</em><em>т</em><em>а</em><em>н</em><em>и</em><em>я</em><em>:</em><em>в</em><em>е</em><em>р</em><em>х</em><em>н</em><em>и</em><em>е</em><em /><em>с</em><em>л</em><em>о</em><em>и</em><em /><em>о</em><em>к</em><em>е</em><em>а</em><em>н</em><em>а</em><em>.</em>
<em><u>У</u></em><em><u>Д</u></em><em><u>А</u></em><em><u>Ч</u></em><em><u>И</u></em><em><u /></em><em><u>В</u></em><em><u>А</u></em><em><u>М</u></em><em><u>!</u></em><em><u>!</u></em><em><u>!</u></em><em><u>!</u></em><em><u>!</u></em><em><u>☆</u></em><em><u>☆</u></em><em><u>☆</u></em><em><u>☆</u></em>
<em>Як відомо, історія не любить слова "якби". Історики говорять так: "Це було, воно стало причиною того, що...".</em>
<em>Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.</em>
<em>Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.</em>
<em>І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...</em>
<em>Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.</em>
На вулиці страшенна хурделиця.
Взимку хурделиця замітає всі стежинки.
Перед тим як щось зробити спершу подумай.
Мій друг на контрольній роботь ніколи не думае.
Грибники не виривайте гриб разом з корінцем! Грибники бережіть природу!
<span>Перероблено у <span>речення так, щоб одне якесь з кожної пари
стало відокремленим додатком.
1. У лісі росте багато дубів. Трапляється в лісі також ясен, липа та клен.</span></span><span> |Крім дубів|,
трапляється в лісі також ясен, липа та клен.</span>
<span><span>
</span>2. Хижі звірі небезпечні. У лісі є ще одна небезпека –
можна заблудити.</span><span> У
лісі, |окрім хижих звірів|,
є ще одна небезпека – можна заблудити.</span>
<span><span>
3.</span>* Далеко внизу розкинулись кущі верболозу.
Біля кущів верболозу п’яно гойдали головами соняшники.
</span><span> Далеко
внизу, |окрім кущів
верболозу|, росли соняшники.
</span><span> *Більш вдало ці
речення можна переробити в одне, ускладнене уточнювальною відокремленою
обставиною, а не відокремленим додатком:
</span><span> Далеко
внизу, <em>поряд з
кущами верболозу </em>(біля кущів верболозу), п’яно гойдали
головами соняшники.</span>
<span>
4. Усе тоді здавалося йому не вартим уваги. Тоді його цікавили лише книги.</span>
<span><span> У</span>се тоді здавалося йому не вартим уваги, |за
винятком книг|.</span>
__
<span>Відокремлені додатки підкреслити |_ _ _|</span><span> </span>