Цінуйте кожну мить свого життя!
Адже ніхто не знає, скільки кожному з нас залишилося жити. Хтось проживе до ста років, інші - ні. Але скільки б не залишилося, цього все одно замало, бо життя таке привабливе і стільки хочеться зробити і побачити!
На жаль, можна сказати, що багато людей не живуть, а планують жити у майбутньому. Ось закінчу школу... ось отримаю вищу освіту... ось знайду гарну роботу... ось куплю житло та авто... А життя тим часом минає.
Тому, прагнучи до мети, не варто забувати насолоджуватися кожним днем, часом, хвилиною, миттю життя. Це так приємно - посміхнутися вранці сонячному промінчику, побажати доброго ранку батькам, сказати добре слово сусідці. Помилуватися хмарками, що приймають різноманітні форми. Порадіти гарному дню. Живіть тепер. Зустрічайтеся з друзями, спілкуйтеся, кажіть близьким, що ви їх любите.
Звісно, кожна людина згадує про минуле та планує майбутнє, але ми живемо "тут і тепер". Тільки від нас залежить, чи будемо ми отримувати задоволення від життя або поведемо його у мріях про те, як ми заживемо коли-небудь.
Для того щоб будувати новий будинок спочатку треба старий будинок зруйнувати, а потім побудувати новий.
Я дуже люблю продавати свої старі іграшки, та на ці гроші купувати нові.
Вузенька стежка веде дорогою до мами. У нашому місті милує око туристів чудове озеро. Йдучи додому я прислухався до співу пташок.
<span>0 Творча спадщина Євгенія Гребинки дуже різноманітно. Більшу частину добутків письменника становлять байки, у яких він оригінально й художньо зовсім викриває споконвічні людські вади. Але є у творчому наробітку Гребінки й ліричні добутки. Одним з найвідоміших і доконаних творів Євгенія Гребинки є балада «Човен». Домінуючим напрямком у лірику в часи написання поезії був романтизм, тому й «Човен» витримана в традиціях романтизму Цікаво, що незважаючи на те, що рішення ліричного героя є досить різка й категоричним, балада не втрачає від того свою красу й ліричність. Імовірно, було б непогано, якби й ми вміли вирішувати свою долю з таким ліризмом і красою, тоді, напевно, наше життя сприймалося б нами якось по-іншому: Мене вразило те, що письменник, що жив понад сто років тому, виразив відношення до життя, яке властиве мені й многим моїм однольоткам: я теж упевнений, що для досягнення своєї мети кожна людина повинен щось робити, навіть якщо він почуває непевність або страх.</span><span>Сам автор балади щиро зізнається у своїх побоюваннях, але вирішує не ховатися від миру, у надії на те, що зможе «виплисти» зі складних ситуацій, з якими він буде зіштовхуватися в життєвому морі: Як човнове море, для мене мир білий З дитинства здавався страшним; Так як сховатися? Не можна ж століття цілий Пробути із собою, одним. Прощай, мій спокій, пускаюся в море! І, може, недоля й люте горе Пограють із човном моєї. Балада «Човен» Євгенія Гребинки є глибоко ліричним добутком, що торкає читача своєю щирістю.</span>
Бушує - не хвилюється
Схвильоване море - спокійне море
Чорним - білим
Зловісним - доброзичливим
Насуваються темні хмари - розлітаються світлі хмари
Темне - світле
Грізне - ясне.
