Орел-могильник лише трохи поступається за розмірами Беркуту. Старі орли-могильники темно-бурі з яскравим білим плямою на кожному плечі. У молодих птахів забарвлення світліше і на оперенні добре видно світлі смуги. Як і беркут, могильник чудово літає, часто й подовгу тримаючись в висхідних потоках повітря. Він також вільно пересувається по землі і кроком і бігом. Але робить він це дуже рідко — найчастіше вранці, коли земля ще не прогрілася. У цей час ще немає висхідних потоків повітря, і могильнику дуже важко злетіти. Голос могильника — орлиний клекіт, але дуже своєрідний. Він чимось нагадує собаче тявкання і звучить так: «тьяф-тьяф-тьяф». Могильники мешкають в Південно-Східній Європі, в серединних районах Азії, але більша частина цих рідкісних птахів мешкає в Казахстані. Як і інші орли, могильники найчастіше гніздяться на деревах, але можуть вити гнізда і на землі. Самка відкладає зазвичай 2, рідше 1 або 3 яйця. Висиджують їх обоє батьків близько 45 днів. Після того як вилупляться пташенята, батьки вигодовують з 65-77 днів. Їжа може бути найрізноманітнішою, залежно від місця проживання. Найчастіше це дрібні гризуни і птахи. Незважаючи на заборону полювання на цього хижого птаха, їх чисельність неухильно скорочується.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/opis-orla-na-ukrayinskiy-movi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Яким Сомко походив з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Богдана Хмельницького. Козацькі літописи подають Сомка як людину великої вроди й розуму. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Богдан Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Сомко активно прагнув зібрати чорну раду (такі ради носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана, тому називалися чорними), бо сподівався, будучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі. Був Яким Сомко далеко не ідеальною людиною, не цурався, як і Брюховецький, писати доноси на своїх конкурентів царю, але перед Ніжинською радою повівся благородно і навіть погодився поступитися булавою Васюті, щоб тільки вона не потрапила в руки Брюховецькому. Та було вже надто пізно думати про єдність після затяжних міжусобиць — Іванець використав усі можливості бути вибраним. Після поразки на Ніжинській «чорній» раді Сомко просив притулку й оборони в російських представників Ромодановського й Гагіна, але ті видали його Іванцеві, який не забарився приректи в’язня до смерті. Звісно П. Куліш ідеалізує в романі образ Сомка. Наказний гетьман Сомко щиро засмучений недолею рідного краю, він — продовжувач справи Богдана Хмельницького. Про це свідчать Сомкові слова: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва приклонились під одну булаву!». Він щирий і незлобливий лицар, гордий і розумний ватажок. Коли вірні йому козаки вирішили покласти голови, але не віддати свого гетьмана на поталу, він говорить: «Братці милі! Що вам битись за мою голову, коли погибає Україна!«.
Ну напевно так: -о--о=:=о
Учні граючи в парку,зустріли директора
- Доброго дня, Віктор Іванович
-О дітки,як ваші справи?
- У нас все чудово, - швидко сказала дівчинка Катя - а хто це біля вас?
- Це? Онук мій,до речі ваш одноліток
- Він у нашій школі вчиться ?
- Ні,він з іншого міста,а сюда на вихідні приїхав
- Шкода,ми б потоваришували - засмучено сказали діти
- Пробачте,але ми з Сашком поспішаємо
- Бувайте, Вікторе Іванович.
-До зустрічі у школі!
- Гарно вам відпочити!
- І вам
- Сподіваюсь ще зустрінемось - сказав Сашко,онук директора
На піщаному березі - чол. рід, однина, місцевий відмінок
з ясного неба - середній рід, однина, місцевий відмінок