[в' і т `а й е] 5 букв 3 склади
Звичайнісінького теплого літнього вечора загралась я у дворі з друзями так довго, що вже й зірки на небі з'явились. Та саме вони нас і цікавили. Зручно вмостившись на лавці, ми зачаровано спостерігали за тим, що діється в небі.Там було фантастично красиво: зірочки перемигувались, спалахували різними кольорами і навіть рухались, ніби грали у піжмурки. А може це рухаються космічні кораблі з інших планет? Отак ми сиділи, задерши голови, розглядали небо і мріяли про космічну мандрівку...<span>Коли це зненацька одна яскрава кулька в небі почала стрімко збільшуватись. Це означало, що вона наближається до Землі. І яким же було наше здивування, коли та куля приземлилась просто у нашому дворі! Вона лежала у дитячій пісочниці - велика золотиста та сяюча. Ми трошки злякалися і дивились на все, що відбувається, затамувавши подих. Потім сталось дивовижне — куля розкрилась шістьма пелюстками, наче квітка! Всередині кулі-квітки ми побачили великий екран, на якому світилося слово «ПРИВІТ!» різними мовами. Зрозумівши, що з нами хочуть познайомитись, ми помаленьку наблизились до пісочниці. Всередині кулі, біля екрану, ми побачили кнопки з літерами — клавіатуру. Насмілившись, я швидко натиснула шість кнопочок: «П», «Р», «И», «В», «І», «Т». Екран погаснув, а за мить на ньому з'явився напис: «ВАС ВІТАЮТЬ ЖИТЕЛІ ПЛАНЕТИ РОМАШКА!» Клацаючи по різнокольоровим кнопкам, ми почали жваво спілкуватись. Прибульці також показали на екрані чудові краєвиди своєї планети, яка була заселена квітами, що вміють розмовляти віршами. Ось один з них:</span>Діти — діти,Ви, як квіти!Таня — маленька,Голівка біленька.Оля — чорнява,А Жанна — русява!Ми ще довго перемовлялись, римували та сміялися. А наші матусі вже кликали нас додому. Ось чарівна куля зачинилась і плавно полинула у темінь нічного неба. Радісні та збентежені ми розійшлись по домівках.А на ранок весь наш двір розцвів фантастичним килимом із ромашок! Не вірите? Вони ще й дотепер кожного літа квітують у моєму дворі.<span>
</span>
Скласти твір зі словами : радісно,приємно, безперечно,потрібно,сонячно,невблаганно, непримирено,страшенно,безпіцтавно,соромно,не
Сергей Каргопольцев [397]
<span> Коли людина народжується, вона відразу потрапляє у світ звуків. Людська мова - це теж звуки. Найріднішими для малюка стають звуки, які він чує при народженні. Зазвичай це мова його батьків, вимовлена з любов'ю і ніжністю. На якій мові співає колискову пісню мати, та мова і буде головним у житті для малюка. Тут не головне, яка мова - англійська або французька. Тут головне - які емоції були вкладені при проголошенні звуків. Навіть якщо людині призначено жити в іншій країні, він всерівно буде любити свою першу мову. Ми не можемо обходитися без мови. Вона потрібна нам для спілкування. Часом досить додати міміки або жестів, щоб тебе зрозуміли. Є люди, які не чують, але вони теж користуються мовою жестів. Вони знайшли для себе прийнятний варіант спілкування. Якщо-б мови не було, її варто було-б придумати. Адже це невід'ємна частинка життя. Тому мова для нас, як повітря. Без нього людина не змогла-б бути повноцінною особистістю</span>
Неньці, ляльці, Зіньчин, Таньчин, у боротьбі, на призьбі, товариські, здається, тьмяний, бриньчати, різьбяр, читальня, козацький, бадьорий, купальські, чотирьом, забрьоханий, Горький, молодь, мить, жаль, осторонь,женьшень, Маньчжурія, вільно, льотчик, павільйон, олівець, емульсія, маленький, емальований, вірність, український, сільський, людський, далечінь, астраханський, електропаяльник, кільце, царський, підносься, звідкілясь, скрізь, велетень, кінський, палець, величність, перець, двадцять, біль, сіль.
Де-не-де,
студентський,
східно-слов'янський,
компаньйон,
Геннадій,
мадонна.