Прислівники за походженням непохідні (наприклад: тоді, доки, тепер) і похідні, які утворюються від інших частин мови (наприклад: ввечері - від іменника, здалеку - від прикметника, вдвох - від займенника...).
Похідні прислівники творяться за допомогою:
1 - префіксального;
2 - суфіксального;
3 - префіксально-суфіксального способу;
4 - злиття основ;
5 - переходу інших частин мови в прислівники;
6 - складання спільнокореневих слів, однакових слів або близьких за смислом.
Жив на світі іменник. Він був дуже гарний, допомогав людям називати речі своїми іменами. Усі любили іменник та поважали його за цю службу, але іноді він почував себе в реченнях дуже самотньо. Частіше всього сумував іменник тоді, коли ним користувалися маленькі діти, що не знали ще досить слів, аби складати великі речення. Тоді він кликав на допомогу свого друга — прикметника. Коли прикметник приходив, то речення ураз ставало цікавішим та гарнішим. Іграшки ставали не просто іграшками, а цікавими. Дівчатка не просто дівчатками, а красивими. Вони допомагають одне одному постійно.
На-префікс
Двор-корінь
І-суфікс
Остап озирнувся - навколо не було жодної живої душі . ( прислівник )
Навколо Землі кружляли веселі зорі . ( прийменник ).