1).36·1/3=12(кг)—осталось в ящике
2).36+12=48(кг)—было в ящике
Ответ: в ящике было 48кг гвоздей.
58-32=26(г)-в коробе.
26+28=54(г)-в лукошке.
ответ:26грибов в коробе,54в лукошке.
Это элементарно!:
Задача первая:
Нужно знать,формулу: Расстояние=время умноженное на скорость. Значит,если сделать всё наоборот (а то есть Расстояние разделить на время),то мы получим... Правильно! Мы получим Скорость!
Так мы и сделаем:
1) 12:3=4 км/ч (скорость пешехода)
Ответ: Скорость пешехода 4 км/ч
Задача вторая:
Тут действуем по той-же формуле,но делаем не зеркально,а правильно: Время умножаем на Скорость,чтобы узнать путь,что прошёл катер:
1) 12·2=24 км (прошёл катер)
Ответ:Катер прошёл 24 километра.
Задача третья:
И тут мы снова вспомним формулу. И делаем зеркально:
Расстояние делим на Скорость,чтобы узнать Время.
Начнём:
15:3=5 ч
Ответ: бревно проплывёт 15 километров за 5 часов.
И так,ещё раз напомню формулу: Расстояние=Время умноженное на Скорость. Запиши или запомни,она тебе в жизни ещё пригодится.:)
Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…