<span>Острое чувство одиночества, ощущение оторванности от "ветки родимой", желание найти родственную душу в "краю далеком"</span>
У романі Толстого "Війна і мир" зображено безліч людських доль, для кожної автор намагається знайти єдині критерії оцінки характеру. Головне для письменника—це ті моральні закони, за якими живе людина. В центрі оповіді — одна з головних героїнь Наташа Ростова.
<span>Зовнішній вигляд Наташі — відображення різноманітного світу її відчуттів. Завжди в русі, змінлива, вона бурно відгукується на все, що її оточує. Зовні зовсім не красуня, дівчина зачаровує своєю щирістю та безпосередністю. </span>
<span>У п'ятнадцять років у ній було ще багато дитячого: зустрічаючи брата, Наташа "стрибає, як коза, на одній нозі". У вісімнадцять років вона вже наречена Волконського та кохана Анатолія Курагіна, який відразу оцінив "позитивні якості її рук, рамен, волосся". В ніч побачення з помираючим князем Андрієм найвиразливішим у неї були сяючі прекрасні очі. В двадцять років це вже не дівчинка, а "дама в чорній сукні", яка зберегла "уважний ласкавий погляд". Востаннє ми зустрічаємо Наташу в двадцять два роки, коли вона вже стала матір'ю і "була ще більш привабливою, ніж раніше". </span>
<span>Наташа — це втілення народності, істинного патріотизму, чутливості і безмежної любові до людей. Це розкривається на сторінках, де описано Наташин завзятий танок у дяді, коли дівчина здивувала всіх своїм відчуттям народної простоти, вмінням, винахідливістю. Це сторінки, де Наташа активно допомагає під час евакуації, перевезення поранених тощо. Під впливом Наташі князь Андрій відкриває для себе можливість радіти життю, для нього воскресає молодість, поезія, природа. Подібне відбувається з П'єром. Всі люблять Наташу за внутрішню красу, здатність відгукнутися на радість та біль інших людей. </span>
<span>Події Вітчизняної війни 1812 року стали випробуванням і для неї. Наташа віддає коней з возами для поранених, їде з тяжкопораненим князем Андрієм і доглядає його до самої смерті. </span>
<span>Не одразу виходить у Наташі жити так, як прагне її душа, щоб приносити користь людям. Та врешті-решт вона знаходить своє місце в житті. Ставши дружиною П'єра та матір'ю, вона підтримує чоловіка в його суспільній діяльності, відчуває щастя від того, що розуміє і розділяє його почуття, думки, бажання. </span>
<span>Такий бачив свій ідеал жінки Л. М. Толстой. В образі Наташі Ростової він втілив свою заповітну ідею "жити умом серця". </span>
<span>Чем может помочь
современному человеку знание древнегреческой мифологии, к примеру ? Если
, конечно, не в получении диплома. Блеснуть в светской беседе именем
древнего божества, понять надпись в музее? Современный человек живёт на
бегу, питается в пунктах быстрого питания, с трудом успевает отследить
новинки техники, он движется по карьерной лестнице в условиях всемирного
кризиса ( как говорят) Зачем, и главное-когда разбираться во
всём этом?Тогда давайте разберёмся сейчас.:-)Зачем маленькому ребёнку
рассказывать сказки? Ответ очевиден.Мифология - это сказки для взрослых.
А кто сказал, что в сказках не говорится правда? Та часть правды,
которая на данный момент человеку необходима и понятна. Это-инструмент
для осознания реальности и своего места в ней, для самопознания,
социализации и развития, для самосовершенствования и успешности в
сложном, развивающемся и меняющемся мире. То, что составляет неизменную
структуру - архетипы реальности.<span>В чём особенности различных
мифологических систем?Почему они сформировались подобным образом и в
соответствующее время? Почему они до сих пор живы, важны и интересны
современному человеку?</span></span>