Ми усі громадянини своєї держави і маємо власні права та обов'язки перед владою, яка диктує нам свої закони,котрі ми повинні виконувати.
Под оценкой доказательств в теории доказывания принято считать сложный логический, мыслительный процесс субъектов доказывания по определению роли и значения собранных доказательств для установления объективной истины по уголовному делу.<span> По мнению М.С. Строговича, "оценка доказательства заключается в выводе о достоверности или недостоверности доказательства... и о доказанности или недоказанности факта, сведения о котором содержатся в данном доказательстве [1, с. 303-304]. Нельзя не согласиться с А.Р. Белкиным,который не соглашался с мнением М.С. Строговича о том, что необходимо разграничивать понятия оценки доказательств с оценкой доказательств факта</span>
Статья 213. Хулиганство<span>1. Хулиганство, то есть грубое нарушение общественного порядка, выражающее явное неуважение к обществу, совершенное:а) с применением оружия или предметов, используемых в качестве оружия;б) по мотивам политической, идеологической, расовой, национальной или религиозной ненависти или вражды либо по мотивам ненависти или вражды в отношении какой-либо социальной группы, -<span>наказывается штрафом в размере от трехсот тысяч до пятисот тысяч рублей или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период от двух до трех лет, либо обязательными работами на срок до четырехсот восьмидесяти часов, либо исправительными работами на срок от одного года до двух лет, либо принудительными работами на срок до пяти лет, либо лишением свободы на тот же срок.</span></span>
Суть цього конституційного права полягає в гарантованій державою
можливості кожного громадя-нина безпосередньо звертатися, направляти
індивідуальні і колективні письмові звернення до державних органів,
органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, під якими слід
розуміти також пропозиції про поліпшення їх діяльності або критику
недоліків у їхній роботі, що є важливим засобом ви-явлення і виправлення
порушень закону, допомоги щодо їх усунення і попередження.У
зв'язку з розглядом вказаного права є необхідність підкреслити, що
положення ст. 40 Конституції стосується не тільки громадян України.
Тобто відповідним правом наділяються як іноземці, так і особи без
громадянства. Причому ця стаття не передбачає ніякої можливості
обмеження встановленого права. Підняття цього права на рівень
конституційного свідчить, що воно розглядається як дуже важливий
інструмент функціонування демократичного суспільства, внаслідок чого
відповідні обов'язки органів державної влади, органи» місцевого
самоврядування чи службових осіб посилюються.Порядок розгляду
звернень, пропозицій, заяв і скарг громадян регламентується законом
України. За встановленим порядком такі звернення мають розглядати ті
органи, до компетенції яких належать порушені в них питання. Якщо заява
надійшла до органу чи службової особи, до відання яких не належить
розв'язання питання, порушеного в заяві, то вони мають направити її за
належністю, повідомивши про це зацікавлену особу. В разі, коли таке
звернення відбулося на особистому прийомі, відповідна посадова особа
повинна дати необхідні роз'яснення.За
законодавством України звернення мають розглядатися в строк до одного
місяця з дня надхо-дження, а ті, які не потребують додаткового вивчення і
перевірки, - негайно, в усякому разі не пізніше 15 діб. У необхідних
випадках строки вирішення можуть бути продовжені керівником відповідного
органу, але не більше, як на місяць, при обов'язковому повідомленні про
це відповідної особи (осіб).Порушення встановленого порядку
розгляду, бюрократичне ставлення, а також переслідування громадян у
зв'язку з поданням звернення або за вміщену в них критику тягнуть
відповідальність винних осіб відповідно до чинного законодавства.<span>На
жаль, існуючий міжнародний та європейський досвід ігнорування анонімних
звернень поки що не знайшов конституційного чи законодавчого
закріплення.</span>