Фольклор
1.Устное народное творчество
2.Совокупность обычаев, обрядов, песен и др. явлений быта народов.
Перший розділ – „Просвітництво як літературна епоха: проблеми сучасної інтерпретації” – присвячено висвітленню кардинальних питань сучасного трактування європейського Просвіт-ництва, від розгляду яких залежить бачення сутності поставленої в дисертації проблеми. В кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Просвітництво за своєї видимої історичної віддаленості все ще перебуває в центрі численних дискусій, що точаться довкола таких визначальних в історії людської цивілізації понять, як “антропологізм”, “гуманізм”, “суспільний та технічний прогрес”, “євроцентризм”, а в літературі ще й таких явищ, як модернізм та постмодернізм. Сьогоднішній процес “деконструкції” (за Ж. Деррідою) основних концептів європейського Просвітництва привів до того, що образ цієї епохи у сучасному теоретичному дискурсі розщепився на негативістський та позитивістський. Вже з кінця ХІХ ст. полеміка про “раціональне” вплітається в контекст роздумів про долю новочасних цінностей людської культури взагалі і набуває значення онтологічної проблеми як сублімації не-гативних “раціоцентричних” підходів для перегляду універсальних цінностей та основних концептів епохи Просвітництва. Закономірно, що це поширюється й на художній дискурс ХVІІІ ст., який історично виявився не просто близький до дискурсу філософського, а нерідко міцно й органічно переплітався з ним, створюючи особливий ідеологічний та культурний канон Просвітництва, який, власне, і дозволяє говорити про цілісність цієї епохи як історико-художнього явища.
Вася и Соня приходили на могилку Маруси, потому что для них образ Маруси стал символом любви и человеческого страдания.
Возможно, они дают обещание всегда помнить об этой маленькой, худенькой девочке, о большом человеческом горе. И не забывать, и как можно помогать этому горю везде, где бы оно не встретилось. Дают обещание своими поступками, своими делами постараться сделать мир лучше, добрее, отзывчивее.
Он ему приходился сватом. Пьер Безухов, сын старого графа, был женат на Элен Курагиной, дочери князя Василия.
Князь Василий - наследник старого графа по жене.
"Теперь очень переменился, --сказала Анна Михайловна. --Так я хотела сказать, --продолжала она, --по жене прямой наследник всего именья князь Василий, но Пьера отец очень любил, занимался его воспитанием и писал государю.. . так что никто не знает, ежели он умрет (он так плох, что этого ждут каждую минуту, и Lorrain приехал из Петербурга) , кому достанется это огромное состояние, Пьеру или князю Василию. "
Его жена была кузиной Безухова.
<span>"ты знаешь, Катишь, что вы, три сестры Мамонтовы, да еще моя жена, мы одни прямые наследники графа. "</span>