Слова и звуки… Звуки и слова.В них полной жизни выраженье,Вся цепь существ, от тьмы до херувима.Все оживает в звуках и словах…В словах и звуках — вечный ключ сердец…<em>Евдокия Растопчина (1867)</em>В условиях современного образовательного процесса взаимодействие таких учебных дисциплин как музыка и литература оказывает колоссальное воздействие на развитие духовных потребностей ребенка, позволяя ему целостно и полно воспринимать окружающий его мир.Тесная взаимосвязь этих двух предметов в истории отечественного образования прослеживалась всегда. В период становления педагогики она носила характер простого взаимного иллюстрирования, иногда подкрепления каких-то произведений искусства примерами из других областей. Современная школа изменила свой подход к взаимодействию этих двух дисциплин. Возникшее в 70-х годах новое для того периода направление в педагогике, было ориентировано на интеграцию искусств в школьном полихудожественном воспитании.На сегодняшний день интеграция в школьном образовании не только не утратила своей актуальности, но и занимает все большее место в развитии различных методологических подходов и приемов в структурном построении драматургии урока.Программа музыкального образования под редакцией Д. Б. Кабалевского насквозь пронизана интеграционными связями. Взаимовлияние музыки и литературы ребята ощущают уже на первых уроках музыки в начальной школе. Именно в этот период ученики постепенно начинают осознавать, что музыка и слово связаны с природой человека.Так, знакомство с музыкой балета «Конек-Горбунок» Р. Щедрина немыслимо без обращения к литературному сюжету сказки П. Ершова. Цитаты из текста, анализ музыкальных интонаций, особенности оркестровки, помогают не только зримо представить образ неуклюжего царя Гороха, но и уловить иронично — насмешливое отношение к нему композитора Родиона Щедрина.<span>А сколько радости младшие школьники получают, сравнивая остроумнейшие стихи Агнии Барто со смешной музыкой песни «Болтунья» Сергея Прокофьева. Они самостоятельно анализируют литературный текст, находят в музыке те средства музыкального языка, которые композитор использует</span>
<span>3 марта 1861 года Александр II подписал манифест «О всемилостивейшем даровании крепостным людям прав состояния свободных сельских обывателей».</span>
Дік Сенд був безбатченком і виховувався в дитячому будинку. Навіть своє ім’я він отримав на честь випадкового перехожого , який знайшов маленьку дитину, а прізвище у нього з’явилося на згадку про те місце, де його знайшов цей перехожий. Хлопчик виявився на диво розумним і вже в чотири роки він навчився писати, читати і рахувати. А вже у вісім років Дік Сенд пішов служити юнгою на корабель, де зовсім швидко зарекомендував з найкращої сторони і виділився так, що невдовзі капітан порекомендував Діка власникові корабля Велдону, який віддав хлопця навчатися у школу.У п’ятнадцять років, після закінчення школи, хлопець ступив на палубу шхуни «Пілігрим» – одного з найкращих кораблів Велдона, куди був прийнятий на посаду молодшого матроса. Завдяки своїм якостям Дік Сенд швидко став вправним матросом і розумним моряком, тому саме йому капітан шхуни доручив корабель, коли вирушив разом з командою на полювання за китом.Коли трапилося нещастя і команда шхуни на чолі з капітаном загинула на полюванні, Дік вирішив взяти усю відповідальність за життя пасажирів і команди на себе. Під час своїх пригод юнакові довелося пережити і загибель судна, і зраду Негору, і смертельно небезпечні пригоди в африканських болотах і джунглях. Увесь час, доки Дік Сенд та його друзі знаходилися на шляху до порятунку, хлопець зовсім не думав про себе, а уболівав за долю місіс Велдон, її сина Джека та інших членів своєї маленької команди. Витривалість, кмітливість, мужність і відповідальність разом з посильною допомогою друзів дали змогу Діку Сенду і його підопічним врешті-решт врятуватися і дістатися рідної країни.Дік Сенд залишався ватажком своєї невеличкої команди і після того, як «Пілігрим» розбився об рифи, а пасажири шхуни опинилися на узбережжі тропічної Африки. Під час подорожі на долю юнака та його друзів випало чимало іспитів, але найважче за все було Діку Сенду тоді, коли від його дій, рішень і вчинків залежало життя і доля тих людей, які повністю йому довірилися. Під час неймовірно важкої і довгої подорожі Діку довелося перебороти на своєму шляху багато перешкод – і океанські простори, і африканські джунглі, і зраду та підступність. Під час пригод мужність, рішучість і твердість характеру зробили хлопця справжнім героєм. Працьовитість і наполегливість допомогли Діку здобути потрібні знання і повагу не тільки своїх друзів, а й сторонніх людей. Незважаючи ні на що Дік Сенд залишився простим і сором’язливим хлопцем. В той же час юнак не пасує перед труднощами, вміє вірно аналізувати, що відбувається навколо нього і майже завжди знаходить вірне рішення. Він справжній товариш, відважний і шляхетний, сміливо зустрічає небезпеку і переборює її. І я була б дуже задоволеною, якби Дік Сенд був моїм другом, бо з такими друзями можна пережити будь-які неприємності і подолати будь-які труднощі. Сподіваюсь, що і в наші часи є таки хлопці, які за своїм характером і своєю поведінкою схожі на Діка Сенда, сподіваюсь, що я обов’язково зустріну такого хлопця і він стане моїм найкращім другом і товаришем.<span> </span>
Натюрморт, пейзаж, живопись.
