''гора=гора - 2 первые буквы=РА
Б (буква) ОТ О (буква)
РАБОТО+С ПО (букве) С=РАБОТОСПОС
борщ→наоборот→''щроб - 2 первые буквы=ОБ
РАБОСПОСОБ
кость: 1=Н=НОСТЬ
РАБОТОСПОСОБ+НОСТЬ=РАБОТОСПОСОБНОСТЬ
Ответ: РАБОТОСПОСОБНОСТЬ
О, древнегреческих мифом о музыке много!
Скажем, миф о Пане.
Паном называли древнегреческого бога дикой природы. И вот однажды повстречал он нимфу ( но многие считали её просто прекрасной девой) Сирингу и влюбился в неё. Ах, как его любовь к ней была высока! Но Пан был противен Сиринге: весь такой мохнатый, с копытами, с рожками. И погнался он за возлюбленной. Погоня дошла до реки. И тут Сиринга взмолилась к реке: "Спаси меня!". И река превратила её в тростник. Погрустнел тогда Пан, но захотел увековечить любимую. Вырезал он из тростника свирель. Она издавала протяжные звуки и стала музыкальным символом Пана...
Также есть миф на эту тему и про Гермеса - бога торговли, воров, авантюр и был " посыльным" богов. А ведь именно он, по мифу, изобрёл лиру он.
Это был подарок Аполлону. Ведь в детстве Гермес- малыш угнал стадо коров у Аполлона. И в перемирие он подарил Аполлону лиру из панциря черепахи.
Ещё есть миф о Афине!
Она создала флейту, но вот гадость: её щёки при игре на ней ужасно раздувались, как у жабы! И богиня выбросила флейту на землю к людям.
И романтический миф об Орфее.
Орфей был прекрасным музыкантом и певцом. И была у него возлюбленная - Эвридика. Но она умерла от укуса ядовитой змеи. Орфей захотел воскресить, вернуть в этот мир её. И пошёл он в Аид ( это царство мёртвых и имя бога мёртвых). Своим пением и игрой на кифаре он усыпил Цербера и упросил Аида отдать эму Эвридику. Но с условием: Орфей к концу пути не должен оглядываться назад. И, следовательно, он не удержался и оглянулся назад. Теперь Эвридика больше никогда не вернётся к жизни... И вскоре Орфей умрёт ( его разорвут вакханки) и душа Эвридики найдёт Орфея в Аиде. Теперь они будут вместе... всегда...
Смеси.Даже вода - смесь,она состоит из 2х атомов.
Герасим - крепостной крестьянин ,который служит капризной барыне в Москве .Благодаря муму жизнь Герасима наполняется радостью и смыслом.
Колись давним-давно світ ховався у пітьмі. З волі Всевишнього з'явилося Золоте Яйце. У ньому був бог Рід. Саме він дав початок усьому, що з'явилося потім на землі.
Рід народив Любов – Ладу-матінку. Разом вийшли вони із Золотого Яйця і створили стільки зоряних світів, що їх дотепер ніхто порахувати не може. У числі цих світів був і наш земний світ.
Сонце, що світить над нами, вийшло з обличчя Рода. Темні ночі склалися із дум Рода. Місяць, що не дає землі вночі зануритися у морок, вийшов із грудей Рода. Зірки розсипалися на нічному небі з очей Рода. Ранкові й вечірні зорі з'явилися із брів Рода. Швидкий вітер – це дихання Рода.
Природа – це все, що створив Рід. Цей бог відокремив Правду від Кривди. Рід відокремив світ видимий – Явь, від світу невидимого, духовного – від Наві.
Коли Рід на своїй вогннній колісниці перетинав небо, виникала Блискавка, загримів Грім. Богові сонця Ра Рід подарував золотий човник, на якому сонце випливає на небо. Щоночі Місяць виходить на ньому в нічне небо.
З вуст Рода вийшов птах Мати Сова – Дух Божий. Потім з'явився Сварог – Небесний Батько. Саме Небесному Батькові Рід передав завершення створення світу. Сварог став хозяїном земного Світу, владикою Божого Царства. Щоб небо ніколи не впало на землю, Сварог підпер його дванадцятьма стовпами.
Для молитов і прославляння Всевишній Рід створив бога Браму. Брама подарував людям священні книги.
Потім Рід створив Великий Океан.
Коли Великий Океан спінився, із нього вийшла Світова Качечка. Вона народила безліч богів: гарних і поганих.
Потім Рід створив камінь Алатир. Цим чарівним каменем він став збивати молоко корови і кози. Коли з молока вийшло масло, з'явилася Мати Сира Земля, на якій і живуть усі люди.