<span>Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде.Цим висловом можно сказати про велику людину Тараса Григоровича Шевченка.Він був поетом,художником и всегранно розвинутою особистістю.Яка дала нам невичерпне джерело знань.Яке користуется популярністю й дотепер.В його поезії була вкладена душа и любов до Батьківщини.Яку він любив більше життя.В його віршах є щось неймовірне , таке що кожного пройме до глибини душі.(Не критикуйте сильно я старался чем смог тем помог)</span>
У повісті «Маруся» Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у віршах народної творчості: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очі — як тернові ягідки, бровоньки — як на шнурочку, личком червона, як що у саду цвіте, носочок … прямесенький, а губоньки — як цвіточки розмиють, і між ними зубоньки неначе жарнівки, як одна на ниточці нанизані». І ім’я героїні, і її зовнішність, вдача, передають народні уявлення про красу і якості людини. Особливо наголошується на тому, що Маруся «до діла невсипуща». Поетична й лірична душа Марусі щиро розкривається в коханні до Василя. Милується своїм Василечком, «як ясочка», червоніє, «як калина», тріпочиться, «як тая рибонька», — «коли б їй крила, полетіла на край світу!» Вражає щирість почуттів Марусі, коли вона звертається до батьків, благаючи не розлучати і з Василем: «Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька моя, перепілочко, голубочко!.. Не розлучайте мене з моїм Василечком.
Винний Толя. Він не намагався домогти витягнути свого рятівника з крижаної води.
Тема: зображення справжньої суті російського імперського режиму
Ідея: засудження самодержавства і кріпосницького ладу в Російській імперії, критика земляків-перевертнів
Звичайно шо це повина бути книга оскільки вона це джерело знань