Общеизвестна история о том, что дочь фараона нашла новорожденного Моисея в корзинке у реки. И важна здесь не сама эта история, а то, что с самого рождения судьба Моисея связана с водой, а вода, как известно, управляется именно Луной. Первое "великое" деяние Моисея – убийство. Он убил надсмотрщика, который бил еврея, и бежал, спасаясь от наказания. И опять же, как и Иакову, в бегах ему явился господь. Моисей увидел куст, который горит и не сгорает. Здесь прослеживается четкая ассоциация с луной, которая тоже светит, но не греет. В Махабхарате сказано, что убийца не может быть священнослужителем. Но в библии именно к убийце, и к тому же заике является "Господь. Бог евреев" /Исход.7,16/.Как и в случае с Авраамом и с Иаковом, выбор довольно таки странный. Именно его он решил послать к своему избранному страдающему народу как спасителя.
Причем Моисей быть спасителем не хотел. Он объективно оценивал свои возможности, и просил бога: "Пошли другого, кого можешь послать" /Исход. 4,13/. Но"...возгорелся гнев господень на Моисея" /Исход. 4,14/. И он практически заставил его идти в Египет спасать избранный им народ. В дороге с Моисеем случилась странная история. "...на ночлеге случилось так, что встретил его господь и хотел умертвить его" /Исход. 4,24/. Тогда Сепфора "...обрезала крайнюю плоть сына своего, и, бросив к ногам его, сказала: ты жених крови у меня. И отошёл от него господь" /Исход. 4,25-26/. Час от часу не легче. Сам его послал спасать евреев, затем сам же хотел его убить, а когда бросили ему кусочек окровавленного человеческого мяса, то тут же отступил. Бог, от которого откупаются человеческой кровью - странный бог. И опять же, как и на Иакова, на Моисея он надает ночью. Если еще вспомнить, какими знамениями Моисей должен доказать евреям, что он божий посланник, то картина получается довольно таки жутковатая. Если ему не поверят, то он должен бросить жезл на землю, и тот превратится в змею. Если ему все-таки не поверят, то тогда он должен сунуть руку свою к себе за пазуху, и она станет белой от проказы. Если ему и после этого не поверят, то тогда он должен набрать воды из реки и плеснуть ее на сушу, и она превратится в кровь. Божий посланник, доказывающий, что он послан именно богом с помощью змеи, проказы и крови, мягко говоря, странный посланник. Да и такой бог вызывает большие сомнения. Он больше похож на демона, не на бога. Причем он всеми силами старается доказать и евреям, и Моисею, что он именно бог Источник: http://edinaya-veda.ru/put-vselennoj/397-bog-moiseya.html
Друзі поряд
все справедливо
люди були добріші
порядок у всьому світі
когось ображають
щось загрожує моєму життю або життю моїх рідних
завдання важке
По всей видимости, когда побеждает бог - состояние упорядоченно, когда побеждает сатана - хаотично. А победа того или иного зависит от состояние твоей и твоих окружающих души.
<span>Навички і звички
Від народження й упродовж життя людина набуває різноманітних умінь.
Уміння формуються завдяки багаторазовому повторенню певних дій. Так, щоб
навчитися писати, дитина вправляеться правильно проводити і з'єднувати
лінії. Опанувавши ці дії, учень уже не замислюється, як діяти, щоб
написати слово або речення. Робить це автоматично. Багаторазове
повторення тієї самої дії, доведення дії до автоматизму перетворюють
уміння на навичку.
Навичка — це здатність робити щось автоматично, не замислюючись. Ходьба,
читання, писання, мовлення, катання на ковзанах І лижах — усіх цих
навичок набуваєш після багаторазового повторення.
Звичка — це спосіб дії, поведінки, що став для людини постійним,
звичним, характерним саме для неї. Наприклад, замислюючись, спираєшся на
лікоть або прикушуєш нижню губу. Коли щось розповідаєш, постійно
прибираєш волосся з лоба. Прокинувшись, щоранку чистиш зуби. Ти не
замислюєшся, чому так робиш. Такі та інші звички виникають унаслідок
багаторазового повторення протягом тривалого часу. Якщо робитимеш
зарядку не вряди-годи, а щоранку протягом року, це стане звичкою.
І навички, І звички формуються в результаті постійних повторень певних
дій. Проте навички можна удосконалити й розвинути, звички ж не
розвиваються і не вдосконалюються — такі дії просто притаманні поведінці
людини.
Звички, яких набуваєш упродовж життя, можуть бути корисними і шкідливими.
Корисні звички сприяють зміцненню здоров'я, допомагають у житті,
убезпечують від небезпек. Шкідливі звички шкодять здоров'ю, загрожують
безпеці життя.
Багатьох звичок набуваєш, спостерігаючи за оточуючими людьми. Якщо
близькі тобі дорослі й однолітки дбають про чистоту тіла, одягу, житла,
додержуються правил раціонального харчування, у тебе самого змалку
сформуються відповідні корисні звички. Спостерігаючи за людьми, які
переходять дорогу, ти поступово звикаєш до певних правил і дієш так
само. Якщо твої друзі прагнуть до знань, добре вчаться, додержуються
розпорядку дня, ти теж намагатимешся сумлінно вчитися, не порушувати
розпорядку дня. Ти розумієш, що такі дії сприяють збереженню здоров'я.
Твоє рішення наслідувати їх буде свідомим.
Якщо в компанії однолітків курять, вживають слабоалкогольні напої, то
для тебе ризик закурити й випити значно підвищується. Якщо приятелі
говорять, що курити — нешкідливо, а алкоголь сприяє гарному настрою, —
це один з виявів так званого «групового тиску», протистояти якому іноді
дуже важко. І тут у нагоді стане твоя упевнена поведінка. Маєш розуміти
наслідки шкідливих звичок для здоров'я, вміти сказати «Ні!» на
небезпечну пропозицію. Це допоможе свідомо прийняти правильне рішення.
Шкідливих звичок позбутися важко. Але можна. Якщо усвідомлюєш, що маєш
шкідливу звичку, виріши, як діяти, щоб її позбутися. Знайди однодумців.
Разом завжди легше долати труднощі. Відпрацьовуючи нові вміння,
формуватимеш нову звичку.
Висновок
Потреби змінюються впродовж життя. У підлітковому віці важливо розуміти
власні потреби і навчитися задовольняти їх. Щоб задовольняти потреби,
слід набувати певних умінь, навичок і звичок. На формування звичок
впливає приклад оточуючих, а також самостійні усвідомлені рішення. Для
збереження життя і зміцнення здоров'я треба набувати корисних звичок.</span>