И.п. Семьдесят ручек
Р.п. Семидесяти ручек
Д.п. Семидесяти ручкам
В.п. Семьдесят ручек
Т.п. Семьюдесятью ручками
П.п. Семидесяти ручках
Великих басен хоровод.
Крылов "рождал" шедевры смело,
Искореняя в людях зло,
Бахвальство, лесть и всё за дело.
Вот взять лиса - хитра, умна
И льстива , рыжая плутовка,
Ключ к сердцу птицы вдруг нашла
И в лапках сырная головка.
Вороне не дал Бог ума,
Иначе б рот не разевала
На то и льстивые слова
Лиса Ворону обаяла.
......................................................
Сатиры острое перо !
Владеть которым мог не каждый,
Но коли мастеру дано,
То берегись герой отважный.
Герої поеми Гомера «Іліада» Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни у своєму війську.
Про Ахіла автор говорить : прудконогий , богосвітлий, богоподібний, постійні епітети для Гектора: коней баских упокірник, божистий , шоломосяйний , осяйливий . Ахіллу було передбачене довге мирне життя або смерть на війні, але він іде на війну, бо вибрав коротке та уславлене життя. Гектор — троянський вождь, головний захисник міста, він переконаний у справедливості свого місця на війні. Обидва герої гинуть у боротьбі.
І Гектору, і Ахіллу властиві доблесть, пристрасне бажання перемогти і прославитись. Обидва вони мужні, сильні, на їх рахунку багато подвигів та перемог. Вони є гідні супротивники, адже автор порівнює Ахілла з соколом та Гектора з високолетним орлом. Риси характеру Ахілла: мужність, сила, справедливість, егоїзм, почуття власної гідності, почуття героїчної честі , помста, благородство , жорстокість . Гектору притаманні мужність, людяність, жертовність, благородство, сумлінність , стриманість, ніжність , вірність. До рис, що характеризують обох, слід додати їх побожність. Ахілл звертається до богів, зокрема до Зевса. Гомер часто підкреслює побожність Гектора .
Ахілл – улюбленець богів – доблесний воїн , його відвага не знає меж . Він вірний товариш, щирий і чесний. Разом з тим він нетерпеливий, нестримний у своєму роздратуванні, запальний та гнівний. Дуже чутливий в питаннях честі : після образи він відмовляється продовжувати війну, відкидає спроби примирення, хоч це призводить до важких наслідків для війська – гинуть ахейці. Після загибелі свого друга, одержимий жагою помсти, він іде на бій з Гектором, засліплений гнівом , знущається над його тілом . З іншого боку, герой сумує за своїм другом, гірко ридає біля матері , співчуває батькові Гектора. Ми бачимо в серці Ахіла душевну боротьбу між помстою і шляхетністю.
Мужність Гектора – це результат розумної волі. Йому знайоме відчуття страху, але він навчився бути безстрашним. Гектор з сумом у серці залишає батьків, дружину и сина, бо він безмежно вірний обов’язку – захисті Трої. Позбавлений допомоги богів, він віддає своє життя за рідну землю. Гектор людяний. Він ні разу не дорікнув Єлені, пробачає брату та не відчуває ненависті до них , хоч вони були винуватцями Троянської війни. У словах Гектора немає зневаги, зверхності . Він звертається до Ахіллеса як рівний до рівного , Ахіллес же виявляє повну зневагу до супротивника . Людяність Гектора та надмірна гнівливість Ахілла – відмінність між героями Гомера.
<span> Ахілл і Гектор — справжні герої свого часу . Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя, людини.
</span>
<em><span>Осень - это золотая птица. Махнет правым крылом - солнышко выглянет. Махнет левым крылом - похолодает. Полетит золотая птица провожать птичек в теплые края. Села золотая птица на иву, взмахнула своим золотым опереньем, и ива стала волшебная, красивая и яркая. Носится золотая птица, нагоняет тучи, а за ней ветер. Ветер сбивает листья, и они, обессиленные, падают на землю.</span></em>
