Все что нашла..
Да прав, конечно. если упасть на колени и признаться в любви - женщина может не поверить, а если любить женщину меньше, меньше ей говорить об этом, она сама потянется, и раскроется как цветок, созреет как бы.. .
<span>Чем меньше женщину мы любим, </span>
<span>Тем легче нравимся мы ей </span>
<span>И тем ее вернее губим </span>
<span>Средь обольстительных сетей. </span>
<span>В красавиц он уж не влюблялся, </span>
<span>А волочился как-нибудь; </span>
<span>Откажут - мигом утешался; </span>
<span>Изменят - рад был отдохнуть. </span>
<span>Он их искал без упоенья, </span>
<span>А оставлял без сожаленья, </span>
<span>Чуть помня их любовь и злость. </span>
-----------------------------------------------
<span>Мне ваша искренность мила; </span>
<span>Она в волненье привела </span>
<span>Давно умолкнувшие чувства; </span>
<span>Но вас хвалить я не хочу; </span>
<span>Я за нее вам отплачу </span>
<span>Признаньем также без искусства; </span>
<span>Примите исповедь мою: </span>
<span>Себя на суд вам отдаю. </span>
Г) Чувственности
<span> Произведения, написанные в рамках сентиментализма, делают особый акцент на чувственность, возникающую при их прочтении.</span>
Сверчок -такое прозвище имел Пушкинв литературном обществе Арзамас)
Головний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у селі Спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари
.