Ответ:
Поход русского князя Игоря изображён в замечательном памятнике литературы Древней Руси "Слово о полку Игореве".
Автор повествует о том, что поход был предпринят Игорем в 1185 году. Поддержать князя вызвались его брат и племянник. Игорь и его храброе войско вторглись в пределы половецких земель.
Трагический исход похода предсказывает князю русская природа. Она, словно любящая мать, предупреждает об опасности. Деревья сучьями дорогу преграждают, солнечное затмение пытается остановить доблестных воинов. Однако Игорь пренебрегает этим знамением. Его ждёт поражение.
Автор говорит о причинах неудачи. Главная причина - это раздробленность Руси. каждый князь мечтает только о своей выгоде. Нет больше единого государства русского. Об этом со слезами на глазах говорит Святослав в своём "золотом слове". Он призывает русских князей забыть обиды прежние и объединиться перед внешней угрозой.
Объяснение:
The fact I can get it right away with a lot more fun and I don't think that it was not immediately available to be a great way to
<span>Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчиною, яка ніби прийшла до нас із сумних та ліричних народних пісень.Образ Марусі є дуже гармонійним, бо її внутрішній світ і зовнішність однаково красиві та привабливі. Маруся працьовита, покірна, слухняна. Вона шанує своїх батьків, поважає своїх подруг. Вона живе у досить заможній родині, але не цурається роботи: працює і з батьком на полі, і в хаті, і біля худоби. Ця покірна та чиста дівчина надзвичайно богобоязлива. Проте її релігією є не тільки християнство, а й народна мораль — вірування і норми поведінки, що передалися їй від дідів- прадідів. Маруся вважає за гріх навіть ходити на вечорниці. Таку саму цнотливість, щ</span>ирість та вірність Маруся виявляє і в коханні: вона покохала Василя один раз і назавжди. Вона готова віддати життя за свою любов, але коли батько не дає згоди на шлюб із Василем, Маруся покірно погоджується. Сумуючи за Василем, вона щодня ходить до озера, пригортає до серця горішки, які подарував їй Василь.На образі Марусі позначився і вплив домінуючого літературного стилю — сентименталізму. Читач одразу помічає чутливість Марусі. Автор наголосив саме на її емоціях та почуттях, на внутрішньому світі своєї героїні.Важливу роль у створенні образів цієї повісті відіграє пейзаж: природа також передає почуття героїв та думки автора, налаштовує читача на відповідний лад.Образ Василя в повісті не просто яскравий та самобутній, він також допомагає розкрити образ Марусі. Василь уособлює парубка з народних пісень: він красивий, сміливий, порядний і розумний. Але його сентиментальність, на мою думку, дещо перебільшена, хоча це також данина стилю. Образ Василя від цієї чутливості трохи «програє», але твір загалом стає тільки емо<span>ційно наснаженішим, більш народним. Образ Марусі розкривається і через ставлення Василя до своєї коханої, Він жити не може без неї: побачивши свою Марусю мертвою, він починає плакати і падає на землю, немов неживий. Прощаючись із коханою, парубок також плаче. Таким чином автор підкреслює індивідуальність Марусі, усі позитивні риси її характеру, адже її так сильно покохав майже ідеал українського парубка XIX століття!Але, як каже стара латинська приказка, часи змінюються і ми змінюємось разом із ними. Сучасний читач навряд зрозуміє таку дивну покірність, смерть через розлуку з коханим або сльози парубка. З часом люди змінюються, змінюються їхні ідеали та світогляд. І сьогодні люди вже так не захоплюються дівчатами, подібними до Марусі. Але ми все одно маємо зберігати те найчистіше та найкраше у своїх серцях, шо передається від покоління до покоління протягом багатьох сторіч, незважаючи на те, наскільки сильно відрізняються наші епохи. І образ Марусі, майстерно створений Г. Квіткою-Основ'яненком, допомагає нам не втратити одвічних моральних цінностей нашої нації та всього людства.</span>
Басня "Ромашка и Роза" за авторством С. Михалкова является аллегорией, повествует о картине из жизни на примере цветов.
Простой, полевой цветок - Ромашка замечает тлю, вьющуюся вокруг стебля Розы, и, по доброте душевной, хочет помочь соседке, предупреждая ее. Однако Роза, вспылив, проявляет глупость и высокомерие, не только игнорируя совет, но еще и заносчиво обвиняя ее в низком происхождении. Однако время рассуживает цветы, и тем же летом надменная красавица погибает, оказавшись бесславно сьеденной тлей...
