Междоусобные войны?это имеешь в виду
Народився Гарібальді 4 липня 1807 року у Франції в Ніцці, в родині моряка і торговця рибою. Вже з 15 років він разом з батьком або сам ходив у море. А в 1832 році Джузеппе стає капітаном на торговому судні. Рік по тому він командує військовим кораблем, на якому познайомився з Мадзіні. Під його впливом, майбутній народний герой вступає в революційне таємне товариство під назвою «Молода Італія», яке виступало за звільнення Італії від Австрії і її довгоочікуване об’єднання. Джузеппе Гарібальді бере активну участь у повстанні в князівстві П’ємонті, яке було провальним. Він змушений був тікати і його заочно засудили до смертної кари. Перебуваючи у вигнанні в 1834-1848 роках, він бере участь в Латинській Америці в національно-визвольних війнах. Його схопили в полон і посадили до в’язниці в Аргентині. У 1842 році він одружується на Ганні Марії Рібейро да Сільва, бразилійці, яка стала його вірною бойовою супутницею. У 1848 році повертається до Італії і бере участь в Італійській революції. Гарібальді організовує загін оборони, але зазнавши поразки, піддається арешту і його висилають з Італії. Джузеппе Гарібальді цікаві факти Тільки за правління П’ємонту, в 1854 році йому дозволили повернутися. У 1859 році Італії за його участі було повернуто область Ломбардія. Коли П’ємонт оголосив Австрії, Джузеппе Гарібальді став командувати створеним загоном добровольців. Пізніше йому запропонували очолити масштабну експедицію по захопленню Неаполітанського королівства. У підсумку в 1860 році відбувся знаменитий похід – похід гарібальдійської «Тисячі», яка звільнила Італію, і привела до тріумфальної перемоги Італійської революції 1859-1860 років. З 1862 по 1867 Джузеппе Гарібальді постійно воював – брав участь у війнах проти Австрії, потім намагався звільнити Рим влади пап. Остання його військова акція відбулася в 1870 році – участь у війні проти Пруссії. Довгий час він був членом парламенту Італії, але після пішов з політики. Джузеппе Гарібальді помер в 1882 році 2 червня на острові Капрера.
Сера. Тттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттт
Государственное устройство гуннов
В гуннское объединение входили различные племена. Государство гуннов строилось по военному принципу: оно было разделено на левое, центральное и правое крылья.
Вторыми лицами государства после шаньюя были «туменбасы» – темники. Ими являлись обычно сыновья правителя или его близкие родственники. Они возглавляли 24 рода, а все 24 темника подчинялись лично шаньюю.
У каждого темника имелось по 10 000 вооруженных всадников. Темник назначал тысячников, сотников и десятников. Каждому из них определял территорию с кочующим населением. Все мужчины были приписаны к какому-нибудь отряду. Каждый должен был заниматься воинскими упражнениями, иметь при себе оружие – лук со стрелами, саблю и копье.
Правящий слой империи состоял из родоплеменной знати. Три раза в год все вожди, военачальники собирались у шаньюя для «принесения жертв предкам, Небу, Земле, духам людей и небесным духам». Все собравшиеся были родственниками шаньюя. Они обсуждали государственные дела.
В гуннском обществе были сильны черты патриархально-родовых отношений. При существующем еще родовом строе в гуннском обществе начали формироваться новые отношения. Появились частно-семейная и личная собственность на скот и на землю. У гуннов имелись рабы из числа военнопленных и населения подвластных областей. Рабы использовались в качестве домашней прислуги, пастухов, ремесленников, землепашцев.
Для содержания аппарата управления взимались налоги. Имелась у гуннов и письменность.
1 - Г все вышеперечисленное
2 - Г родина Реформации Германия
3 - Г - реформация
4 - В - Робеспьер