Сахар в горячей только растворяется.
глина плохо очень и медленно..
пищевая сода, да!
крахмал растворяется!
Лучше есть белки и не есть еду с каллориями лучше пить кефир 2 раза в день и делать зарядку 3 раза в день
1. Das Berufspraktikum kann stattfinden: im Büro, im Geschäft, in der Bibliothek, im Krankenhaus, in der Schule, usw.
<span>2. Nach dem Hauptschulabschluß oder Berufsschulabschluß suchen viele Jugendliche einen Ausbildungsplatz: in einer Werkstatt, in Lehrgängen in Berufsbildungstätten. </span>
<span>3. Die Berufswünsche der Jungen und Mädchen sind verschieden: Mädchen bevorzugen Pflege- und Lehrberufe, Jungen die technischen Berufe.</span>
<span>4. Sehr populär sind auch kreative Berufe wie Schriftsteller, Maler, Fotograf usw. </span>
<span>5. EDV-Berufe finden die Jugendlichen auch sehr attraktiv.</span>
<span>6. Nach dem Abitur wollen die Jugendlichen gewöhnlich wetier studieren und bewerben sich an Hochschulen und Gesamthochschulen. </span>
<span>7. Nach Abschluß der Berufsausbildung suchen die jungen Leute nach Arbeitsplätzen. Sie lesen Stellenangebote auf Werbeplakaten und in Zeitungen. </span>
<span>8. Auch das Arbeitsamt hilft ihnen oft passende Arbeitsgeber zu finden.</span>
<span>9. Die Anforderungen an die Qualifikation der Arbeitnehmer sind heute sehr hoch. Die jungen Fachleute müssen diesen Anforderungen entsprechen. </span>
ОСОБЛИВОСТІ ПЕЙЗАЖНОЇ ЛІРИКИ Б. ПАСТЕРНАКА
У поезію Б. Пастернака поринаєш відразу, як задушливого літнього дня у ласкаву прохолоду води. Вона захоплює мінливими картинами літа, осені, зими чи весни, і здається, поет дивиться на увесь цей світ широко розплющеними від захоплення очима. Свіжістю листя, омитого зливою, віє від рядків вірша \"Після дощу\":
<span>За окнами давка, толпится листва, </span>
И палое небо с дорог не подобрано.
Споглядаючи безмежний світ природи, поет помічає: \"у капель - тяжесть запонок\", а після дощу \"земля дымится, словно щей горшок\". Однією з головних особливостей пейзажної лірики Б. Пастернака є переплетення побутових деталей з високим стилем вишуканих метафор. І це логічно з огляду на переконання поета в тому, що Бог створив світ довершеним. Принаймні картини природи в цьому переконують:
<span>Ты спросишь, кто велит, </span>
<span>Чтоб август был велик, </span>
<span>Кому ничто не мелко, </span>
<span>Кто погружен в отделку </span>
<span>Кленового листа... </span>
Всесильный бог любви...
Пейзажну лірику Пастернака відзначає залюбленість у життя. Природа - завжди важлива частина життя. Вона співзвучна настрою поета у вірші \"Цей лютий! Час до сліз і віршів\", і він виливає сум чорно-білих лютневих пейзажів у поетичних рядках, де стільки живої надії і жаги життя! Не можна сказати, що в поета якась пора року улюблена, кожна по-своєму прекрасна, бо вона і є прояв життя:
<span>Весна, я с улицы, где тополь удивлен, </span>
<span>Где даль пугается, где дом упасть боится, </span>
<span>Где воздух синь, как узелок с бельем </span>
У выписавшегося из больницы.
Пейзаж Пастернака легко впізнати, бо він завжди олюднений. Ніби читач його очима дивиться крізь шибку, залиту вересневим дощем або вдивляється у далечінь безкраїх алей, сумуючи за минулим літом:
<span>Глухая пора листопада. </span>
<span>Последних гусей косяки. </span>
<span>Расстраиваться не надо: </span>
У страха глаза велики.
Найдивніше те, що кожен рядок поета оживає в уяві кожного, хто лише раз прочитав його, бо він завжди знаходить відгомін своїм настроям. Ось поет промовив:
<span>Мне снилась осень в полусвете стекол, </span>
Друзья и ты в их шутовской гурьбе...
І уява підказує картини осінніх роздумів і розчарувань, втрат і знахідок. І є ще одна особливість пейзажів Пастернака: хочеться потрапити туди:
<span>Где пруд, как явленная тайна, </span>
<span>Где шепчет яблони прибой, </span>
<span>Где сад висит постройкой свайной </span>
И держит небо пред собой.
У віршах кожного поета відобразилося його життя, його мислення, почуття. Але якби не знали б, наскільки нелегким було життя Б. Пастернака, можна було сказати, що воно було суцільним святом. Таке враження виникає тому, що головним мотивом усієї поезії його була вдячність \"за приворотное вино, текущее огнем по жилам\". Ця вдячність і є лейтмотивом пейзажної лірики:
<span>И белому мертвому царству, </span>
<span>Бросавшему мысленно в дрожь, </span>
<span>Я тихо шепчу: \"Благодарствуй, </span>
<span>Ты больше, чем просят, даешь\".</span>
<span>Первые города-государства, образованные в XVIII—XVII вв. до н. э. — Афины, Микены, Тиринф, Пилос — имели тесные культурные и торговые связи с Критом, микенская культура многое заимствовала от минойской цивилизации, влияние которой ощущается в культовых обрядах, светской жизни, художественных памятниках; несомненно, от критян было воспринято искусство постройки судов.</span>