Во время землятрясения,первое ,что не нужно делать это паниковать,второе не нужно выходить на лестничную площадку или входить в лифт ,чтобы выйти на улицу,нужно просто войти в комнату с несущей стеной,а именно в ванную или туалет.
<span>Я вважаю, що література впливає на формування особистості. коли ми вивчаємо літературу вона нас вчить бути добрими,чуйними,доброзичливими тощо.Література підсвідомо підштовхує нас робити добрі вчинки. Отже мені здається,що література впливає на формування особистості</span>
1)Здравствуйте
2)Привет
3)Добрый день, добрый вечер
4)Доброго времени суток
5)Здравия желаю
Масленица - веселый праздник. Символ праздника является блин. Люди собираются в назначенном месте и празднуют масленицу. Как правило в этот день устраивают ярмарки.
Від нашого сприйняття миру залежить, відбудеться воно чи ні. Герберт Уэллс у новелі “Чарівна крамниця” показав нам, як по-різному діти й дорослі бачать і сприймають мир. Доторкнутися до чарівництва вдається деяким, тому що людині необхідна нестримна фантазія, воля від земних турбот і твердого реалізму. Такий погляд на життя зберігають діти (і те не все), а дорослі, може, і хотіли б, так не можуть. Уэллс показав нам, що батько Джипу готовий був повірити в чудеса, але тверезість, а потім ревнощі й тривога за хлопчика знищили нитки чарівництва, що виростали в ньому. Чудо зненацька перетворилося в кошмари. У тому самому предметі хлопчик бачив прекрасний і таємниче, а батько - огидне-страхаюче.
Маленькому Джипу підвластні предмети, він з дитячою серйозністю керує ними, він захоплений, забув про існування того реального миру, де є батько. Але адже мир, у який занурилося саме маля, - самий що ні на є реальний. Коли страх батька досягає свого апогею, Уэллс забирає хлопчика. Хазяїн крамниці блазнює перед переляканим батьком, продовжуючи “дорослу” казку. І, батько й син усе в тім же місті, на тій же вулиці, тільки чарівного магазинчика вже немає. Про те, що всі случившееся - не марення й не сон, нагадують подарунки в руках Джипу, вручені йому крамарем. Розпакувавши будинку згортки, син бачить всі ті ж чудові, живі іграшки, батько - простих олов’яних солдатиків, яких можна купити в будь-якому магазині, звичайного кошеняти із прекрасним апетитом. Батько до кінця новели не вірить у чарівництво, він чекає, коли хазяїн крамниці прийде одержати рахунок за подарунки.
