Рахманинов Сер. Вас.
РАХМА́НИНОВ Сер. Вас. (1873—1943) — композитор, пианист, дирижер. Образование получил в Моск. конс. в кл. Н. С. Зверева, А. И. Зилоти (фп.), А. С. Аренского (теория музыки, свободное сочинение), С. И. Танеева (контрапункт). Ранние выступления Р. как пианиста и композитора привлекли внимание известных музыкантов, в частности П. И. Чайковского, по достоинству оценившего яркость гения Р. По окончании консерватории (1891 — фп., 1892 — композиция) был награжден большой зол. медалью, представив в кач-ве дипломной работы оперу "Алеко" (по поэме А. С. Пушкина "Цыганы").
Какой бы сейчас не был год\век\эпоха, люди всегда будут влиять на природу. Вот только как влиять?!
На данном этапе своего развития, человечество больше несёт отрицательное влияние. Чем это характеризуется? Да хотя-бы тем, что мы загрязняем окружающую среду, убиваем животных. И ради чего? Ради этих дурацких шуб, да и просто, чтобы выжить. Однако, мы же не за этим шли все эти тысячелетия. Люди вырубают леса, лишая самих же в будущем без кислорода, загрязняют озёра, реки, своими фабриками и заводами.
Однако, не всё так плохо. Потому что, иногда, встречаются люди, которые делают позитивное влияние.
К примеру, люди создали заповедники, в которых под охраной находятся вымирающие виды животных, насекомых и растений. Пытаются восстановить леса, сажая деревья. Однако этого всё равно мало, по сравнению с количеством вырубленного.
\Это можно долго продолжать, попробуй ещё что-нибудь добавить))\
Дуже важко говорити про улюбленого поета, особливо якщо це відомий, талановитий поет, якщо його творчість — досягнення світової культури. Про мого улюбленого поета, Анну Ахматову, написано багато, і написано здебільшого тими, хто був її сучасником, безпосередньо спілкувався з нею, учився в неї. Але в кожної людини може бути і свій Пушкін, і своя Ахматова.
<span>Той, хто хоч раз візьме до рук книжечку віршів Анни Ахматової, не зможе розлучитись з її поезією ніколи, бо вона чудова за своїм талантом і характером. </span>
<span>Поезія Анни Ахматової світла, чиста, підвищена, гуманна, оптимістична. Це, мабуть, тому, що вона увібрала в себе все краще, що було в російській поезії та літературі XIX століття. Я захоплююсь тим, що з юних років Ахматова читала латинських авторів, знала французьку, німецьку, італійську, англійську мови. Вона була не тільки талановитою, але й мала гарну освіту. Погляди на життя — самостійні та незвичні. Поетичний голос ні з чиїм не можна сплутати, він самобутній і неповторний. </span>
<span>її поезія — це влучність думки, досконалість форми, глибина почуття. Прочитайте, промовте і заслухайтесь: </span>
<span>Ведь где-то есть простая жизнь и свет. Прозрачный, теплый и веселый... </span>
<span>Там с девушкой через забор сосед </span>
<span>Под вечер говорит и слышат только пчелы </span>
<span>Нежнейшую из всех бесед. </span>
<span>Понад усе вражає в Анні Ахматовій протиприродне поєднання тендітності, вічної жіночості, витонченості, незахищеності та ні з чим не порівняної мужності. </span>
<span>В її житті було так багато тяжкого, трагічного, але її душа виявилася сильною, високоморальною, величною: </span>
<span>Мне голос был. Он звал утешно, </span>
<span>Он говорил: "Иди сюда, </span>
<span>Оставь свой край глухой и грешный, </span>
<span>Оставь Россию навсегда". </span>
<span>Но равнодушно и спокойно </span>
<span>Руками я замкнула слух, </span>
<span>Чтоб этой речью недостойной </span>
<span>Не осквернился скорбный дух. </span>
<span>Патріотизм і мужність — пафос поезії Ахматової воєнних років. У перші дні війни це вона звертається зі словами присягання до жінок Вітчизни: </span>
<span>И та, что сегодня прощается с милым, </span>
<span>Пусть боль свою в силу она переплавит. </span>
<span>ы детям клянемся, клянемся могилам, </span>
<span>Что нас покориться никто не заставит! </span>
<span>Ахматова свято вірить у неминучість Перемоги, у стійкість російського народу та в безсмертя російського слова: </span>
<span>Не страшно под пулями мертвыми лечь, </span>
<span>Не горько остаться без крова, — </span>
<span>И мы сохраним тебя, русская речь, </span>
<span>Великое русское слово. </span>
<span>Свободным и чистым тебя пронесем, </span>
<span>И внукам дадим, и от плена спасем </span>
<span>Навеки! </span>
<span>Саме сила духу, віра у свій народ у поєднанні з великою поетичною майстерністю дали можливість Анні Ахматовій піднятися до поета народного. З народом вона ділила усі прикрощі та радощі, завжди була поруч у найтяжчі хвилини життя: </span>
<span>Нет, и не под чуждым небосводом, </span>
<span>И не под защитой чуждых крыл, — </span>
<span>Я была тогда с моим народом, </span>
<span>Там, где мой народ, к несчастью, был. </span>
<span>Коли читаєш і перечитуєш вірші Ахматової, відбувається якесь не залежне від тебе самого звільнення душі, і ти разом з поетом приєднуєшся до чогось значного та вічного.</span>
Buna ziua bună ziua că aveți o durere de doctor am o durere de gât și de cap ai принемали какиенибудь da medicamente de tuse бллс și mama a dat pastile de bine atât de жеть luați medicamente si clatiti
