Засріблилися в сонячних променях бурульки, заплакали радісними сльозами в очікуванні теплих весняних днів. Ліс пробуджується від зимової сплячки, озера знімають льодові одягу, готуючись до повернення перелітних птахів. А на галявинах з’явилися перші проталінкі, і по ним вже чинно крокують граки, колупаючись в відталої землі в пошуках черв’яків і личинок. Поблискує чорне з синявою оперення, і яскравою плямою виділяється на смоляному тлі білий дзьоб. Граки не чекають, поки земля повністю звільниться від снігового покриву, їх не лякає холод і рідкісні нічні заморозки.
Серед рано повернулися птахів помітні шпаки. Добре, якщо люди подбали про кумедні пересмішника і підготували затишні шпаківні. Прилетіли птиці поспішають зайняти вільні будиночки, адже до кінця квітня у галасливих шпаків з’являється потомство. Метушливо копошаться чорні з перловим крапом птиці в пожухлої торішньому листі, вибираючи зимовавших в затишних місцях личинок комах і дощових черв’яків.
У квітні, коли весна вже в розпалі, коли забуті нічні заморозки, повертаються в рідні краї лісові птахи трясогузки, готові поласувати гріються у весняних променях сонця і п’яними весняним повітрям мухами. Слідом за ними прилітають коноплянки, зяблики і жайворонки. У полях для них залишилося багато торішніх насіння.Нарешті дочекалися своїх мешканців озера і болота. Водоплавні птахи, радісно ляскаючи крилами, заполонили водний простір. А в небесах нескінченно тягнуться косяки качок, гусей і журавлів. До середини травня можна чути порушену курликання повертаються на батьківщину пернатих.
Серед крилатого населення поки немає пеночек, стрижів і ластівок. Ці теплолюбні пташки повернуться в рідні пенати, коли весна передасть естафетну паличку жарким літнім дням. Але от що дивно, в середині травня в міських парках вже можна чути спів солов’я. Ці володіють дивовижними голосами пташки прилітають з далеких екваторіальних країн, де вони перечікували суворі північні морози. У їх весняних піснях звучить розповідь про спекотних африканських просторах.
Здавалося б, зовсім недавно землю вкривав сніг, і ось вже розгорнулися на тополях клейкі листя, допомагаючи сховатися крихітним птахам від кровожерливих хижаків. Не залишилося й сліду від крижаного покриву озер. У прозорій воді видно, як працюють лапками зеленувато-фіолетові селезні. Але пройде кілька місяців, знову задуют холодні вітру, зазбиралася птиці в далекі країни, і залишаться про спекотне літо одні спогади.
<span>Микола зустрівся очима з Юрком, коли вони повернулись ліворуч. </span><span>Наталка розчесувала довге волося, яке заплітала водночас у косу. </span><span>Діти пішли на прогулянку, як вони зробили уроки</span>
1) Яскраве сонце, схоже на величезний яскравий диск, поволі скочувалося за далекий горизонт. Вечірні сутінки густішали, нагадуючи собою чорну каву. На потемнілому небі почали з’являтися перші зірочки вечірні. Находила коротка літня ніч.
2) Осіннє холодне небо заволокло темними важкими хмарами. Ураганом здійнявся сильний вітер, зриваючи одяг з поодиноких перехожих. На землю впали перші важкі краплі дощу .
Шановна Юліє Сергіївно! Без Вас життя нашого класу перетворилося у суцільний морок. Стало дуже нудно, ніхто не заряджає позитивом. Чого ж ми починаємо з поганого? Юліє Сергіївно, як там у санаторії? Чи підлікували Ви уже своє здоров'я? Ми дуже чекаємо миті, коли Ви приїдете. Ваші учні 6-А класу.