Воробей,<u>леопард</u>(лишнее),попугай,ласточка.
Мармелад,<u>сарделька</u>(лишний),карамель,пастила.
Ведосипед,самокат,<u>подсолнух</u>(лишний)<u />,ролики
Тетрадь,учебник,карандаш,<u>пылесос</u>(лишнее)
Кожен колектив складається із працівників, які значною мірою відрізняються одне від одного. Це — відмінність у віці, освіті, стажі роботи, професійному і життєвому досвіді. Крім того, це різниця у цілях і завданнях, які люди перед собою ставлять, у способах їх досягнення. Також відмінність у функціях і обов'язках. Потрібно брати до уваги рольові та статусні відмінності.Водночас це широкий спектр різноманітних особистих особливостей, відмінність у цінностях, установках, поглядах на проблеми, які виникають у процесі роботи. Ці відмінності у колективах зумовлюють виникнення конфліктних ситуацій та конфліктів.Конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій або поглядів опонентів чи суб'єктів взаємодії.Поряд із таким визначенням конфлікту постають також й інші наукові визначення, що більш точно передають зміст цього поняття. Один із можливих варіантів визначення конфлікту полягає в його філософському розумінні, у відповідності з яким він описується як ' "крайній випадок загострення протиріч" (Філософська енциклопедія, 1964 р.). Тоді, наприклад, соціальний конфлікт може бути визначений як "крайній випадок загострення соціальних протиріч", що виражається у зіткненні різних соціальних спільнот — класів, націй, держав, соціальних груп, соціальних інститутів. А. Г. Здравомислов, автор найбільш фундаментальної монографії з проблем соціології конфліктів, пише, що "конфлікт — це найважливіша сторона взаємодії людей у суспільстві, своєрідна клітина соціального буття. Це форма відношень між потенційними й актуальними суб'єктами соціальної дії, мотивація яких обумовлена протилежними цінностями і нормами, інтересами і потребами".Р. Дарендорф, найбільш відомий західний дослідник соціального конфлікту, визначає його як "будь-яке відношення між елементами, які можна описати через об'єктивні ("патентні") чи суб'єктивні ("явні") протилежності".Психологічний словник визначає конфлікт як "протиріччя, що важко вирішити, пов'язане з гострими емоційними переживаннями". При цьому в якості його форм виділяються внутрішньо-особистісні, міжособистісні та групові конфлікти.А. Я. Атщупов і А. І. Шітілов пропонують таке визначення: "Під конфліктом розуміють найбільш гострий спосіб вирішення значущих протиріч, що виникають у процесі взаємодії і полягають у протидії суб'єктів конфлікту, що супроводжується негативними емоціями та переживаннями". Якщо є наявною протидія, але відсутні негативні емоції чи, навпаки, негативні емоції<span>переживаються, але немає протидії, то такі ситуації вважаються передконфліктними. Тим самим запропоноване розуміння конфлікту передбачає як його обов'язкові компоненти негативні почуття і протидії суб'єктів.</span>
А какие именно профессии я привела пример таких профессий
1 повар готовит, 2строитель строит,3врач лечит,4 учитель учит,5художник рисует,6 танцор танцует, 7 певец поёт
как то так)
Тiл — көңiлдiң кiлтi
<span>Язык — ключ к душе человека </span>
<span>Жақсы сөз — жарым ырыс. </span>
<span>Доброе слово — половина блага. </span>
<span>Казахская поговорка </span>
<span>Жақсы сөз — жан азығы. </span>
<span>Хорошее слово — душе опора. </span>
<span>Казахская пословица </span>
<span>Көз жетпеген жерге сөз жетеді. </span>
<span>Куда глаза не доходят, туда слова приведут. </span>
<span>Казахская пословица </span>
<span>Сөз қадірін білмеген өз қадірін білмейді </span>
<span>Кто слов не ценит, сам себя не ценит. </span>
<span>Казахская пословица </span>
<span>Піл көтермегенді тіл к өтереді. </span>
<span>Язык осилит, что и слон не поднимет. </span>
<span>Казахская пословица </span>
<span>Өткен күн оралмас, </span>
<span>құнды сөз жоғалмас. </span>
<span>Прожитый день не вернется, </span>
<span>а мудрое слово останется. </span>
<span>Казахская пословица </span>
<span>Сөз сөзден туады, сөйлемесе </span>
<span>қайдан туады? </span>
<span>Слово рождает слово: если </span>
<span>молчать, откуда ему взяться? </span>
<span>Казахская пословица </span>
<span>Жүздің көркі - көз, ауыз көркі - сөз. </span>
<span>Глаза украшают лицо, слово </span>
<span>украшает уста. </span>
<span>Казахская пословица </span>
<span>Тауып сөйлесе\" — күміссі\", </span>
<span>таппай сөйлесе\" — мыссы\". </span>
<span>Уместное слово — серебро, </span>
<span>неуместное — медь. </span>
<span>Казахская поговорка </span>
<span>Көлді жел қозғайды, ойды сөз қозғайды. </span>
<span>Ветер озеро приводит в движение, </span>
<span>слово — мысль. </span>
<span>Казахская поговорка </span>
<span>Отыз тістен шыққан сөз </span>
<span>отыз рулы елге тарайды. </span>
<span>Слово из-за тридцати зубов выходит </span>
<span>и до тридцати племен доходит. </span>
<span>Казахская пословица </span>
<span>Сөз шынды табар. </span>
<span>Слово найдет правду. </span>
<span>Казахская поговорка </span>
