Идел Чулманнан зуррак.-Волга большеКамы.
Агыйдел Чулманнан кечерәк.-Белая река меньше Камы.
<span>Идел Нократтан озынрак</span>.-Волга длиннее Вятки.
Идел Агыйделдән киңрәк.-Волга шире Белой реки.
Казан Чаллыдан зуррак.-Казань больше Набережных Челнов.
<span>Навички і звички
Від народження й упродовж життя людина набуває різноманітних умінь.
Уміння формуються завдяки багаторазовому повторенню певних дій. Так, щоб
навчитися писати, дитина вправляеться правильно проводити і з'єднувати
лінії. Опанувавши ці дії, учень уже не замислюється, як діяти, щоб
написати слово або речення. Робить це автоматично. Багаторазове
повторення тієї самої дії, доведення дії до автоматизму перетворюють
уміння на навичку.
Навичка — це здатність робити щось автоматично, не замислюючись. Ходьба,
читання, писання, мовлення, катання на ковзанах І лижах — усіх цих
навичок набуваєш після багаторазового повторення.
Звичка — це спосіб дії, поведінки, що став для людини постійним,
звичним, характерним саме для неї. Наприклад, замислюючись, спираєшся на
лікоть або прикушуєш нижню губу. Коли щось розповідаєш, постійно
прибираєш волосся з лоба. Прокинувшись, щоранку чистиш зуби. Ти не
замислюєшся, чому так робиш. Такі та інші звички виникають унаслідок
багаторазового повторення протягом тривалого часу. Якщо робитимеш
зарядку не вряди-годи, а щоранку протягом року, це стане звичкою.
І навички, І звички формуються в результаті постійних повторень певних
дій. Проте навички можна удосконалити й розвинути, звички ж не
розвиваються і не вдосконалюються — такі дії просто притаманні поведінці
людини.
Звички, яких набуваєш упродовж життя, можуть бути корисними і шкідливими.
Корисні звички сприяють зміцненню здоров'я, допомагають у житті,
убезпечують від небезпек. Шкідливі звички шкодять здоров'ю, загрожують
безпеці життя.
Багатьох звичок набуваєш, спостерігаючи за оточуючими людьми. Якщо
близькі тобі дорослі й однолітки дбають про чистоту тіла, одягу, житла,
додержуються правил раціонального харчування, у тебе самого змалку
сформуються відповідні корисні звички. Спостерігаючи за людьми, які
переходять дорогу, ти поступово звикаєш до певних правил і дієш так
само. Якщо твої друзі прагнуть до знань, добре вчаться, додержуються
розпорядку дня, ти теж намагатимешся сумлінно вчитися, не порушувати
розпорядку дня. Ти розумієш, що такі дії сприяють збереженню здоров'я.
Твоє рішення наслідувати їх буде свідомим.
Якщо в компанії однолітків курять, вживають слабоалкогольні напої, то
для тебе ризик закурити й випити значно підвищується. Якщо приятелі
говорять, що курити — нешкідливо, а алкоголь сприяє гарному настрою, —
це один з виявів так званого «групового тиску», протистояти якому іноді
дуже важко. І тут у нагоді стане твоя упевнена поведінка. Маєш розуміти
наслідки шкідливих звичок для здоров'я, вміти сказати «Ні!» на
небезпечну пропозицію. Це допоможе свідомо прийняти правильне рішення.
Шкідливих звичок позбутися важко. Але можна. Якщо усвідомлюєш, що маєш
шкідливу звичку, виріши, як діяти, щоб її позбутися. Знайди однодумців.
Разом завжди легше долати труднощі. Відпрацьовуючи нові вміння,
формуватимеш нову звичку.
Висновок
Потреби змінюються впродовж життя. У підлітковому віці важливо розуміти
власні потреби і навчитися задовольняти їх. Щоб задовольняти потреби,
слід набувати певних умінь, навичок і звичок. На формування звичок
впливає приклад оточуючих, а також самостійні усвідомлені рішення. Для
збереження життя і зміцнення здоров'я треба набувати корисних звичок.</span>
<span> Из полного ведра два раза выливаем в бидон остается 1 литр его переливаем в пустой бидон и доливаем из полного ведра еще 3 литра в ведре 6!
или
</span>три раза черпаем бидоном и выливаем в ведро, в третий раз бидон выльется не полность, останется 3 литра. Выливаем ведро. 3 литра из бидона выливаем в ведро. Черпаем два раза бидоном и выливаем в ведро. В бидоне останется 2 литра. Выливаем ведро. Выливаем 2 литра в ведро и еще один бидон 4 литра. Получаем 6 литров в ведре.
Жиембет Бартоғашұлы ((1570-1575) жылдар шамасында туып, 1643 жылы дүниеден қайтқан). Қазақтың аса талантты жырауы, биі әрі жеңімпаз батыры. Ол Кіші жүздің Байұлы тайпасының Тана руынан шыкқан. Жиембеттің жас шағы қазіргі Батыс Қазақстан аймағының Өзен, Жем, Арал аралығындағы ауылдарда өткен. 16 жасынан хандар, билер, батырлар жанында жүріп, ел билігіне араласады. Өсе келе ол Есім ханның беделді биі әрі батыры дөрежесіне көтеріледі. Талай ұрыс, шайқастарға катысып, ерлік көрсетеді. Ханның жауынгер жасағын баскарып, жеңімпаз қолбасшы болады. Ол сонымен бірге Еңсегей бойлы Ер Есімнің кіші жүз еліндегі ең бір беделді бас биі ретінде танылады. Жиембет әсіресе 1620 жылғы Есім ханның ойрат-қалмақтармен соғысы кезінде ерекше ерлік, тапқырлық көрсетіп, шапқыншы жауды ойсырата жеңіп, бетін кайтарады.[1]. Жиембет жыраудың ересен ерлігі мен әділ де алғыр билік қызметі былай жазылған: "...Ол Есім ханның кіші жүздегі ел басқарушы биі, қолбасшы батыры болған. Қалмақтарға қарсы 1620-27 жылдарғы жорықтарға қатысып ұйымдастырушылық қабілетімен, ерлігімен көзге түскен". Сөйтіп ол үлкен абырой, беделге ие болады. Жиембет бидің Есім ханмен бұл достық қарым-қатынасы ұзаққа бармайды. Екеуінің арасында ел аралық бітімгерлік, жер дауы, жесір дауы кезінде келіспеушілік өрістей береді.