Никак вообще никак невозможно
Цитатний план:
1."Я б так хотів,щоб у нас були діти".
2."...пливе річкою великий-великий персик".
3."...із персика вискочив опецькуватий хлопчик".
4."...назвали його Момотаро".
5."Я вирушаю підкоряти Острів Чудовиськ".
6."....Момотаро зупинив собака".
7."У передгір"ї зустрівся їм фазан".
8."Трапилась їм на дорозі мавпа".
9."Добулися вони до Острова Чудовиськ".
10."...вожак впав навколішки.."
11."...наш Момотаро-найсміливіший у Японії".
Надо много работать над собой чтобы стать Человеком. Человек- это не человекообразное существо, у него есть душа, ум, таланты, свое мнение. А чем отличается человекообразное существо и Человек? К сожалению, в повседневной жизни человекообразных много, они не думают о будущем, не имеют предрасположенности к учебе, нет здравого ума, который останавливает Человека делать ужасные ошибки. Что он имеет? Сейчас может он и имеет популярность среди сверстников, но он за это заплатит. Человек умеет думать в пользу себя. Уважение к людям, к жизни и к самому себе, вот девиз Человека. Человек думает о будущем, ему нужна оценка не для того, чтобы мама не на ругала, или сдать зачет и забыть, он знает чего хочет добиться в жизни. И он это сделает. эта целеустремленность, энтузиазм сделать свою жизнь лучше направят его на нужный путь. А так же отношение к людям играет очень важную роль. Человек не будет хамить, или обзывать кого-то, объявлять байкоты, портить кому-то жизнь чтобы сделать выгоду себе. Он выслушает, даст совет. Это настоящий друг, и герой нашего времени. Их очень мало. ( может не в тему, я просто развила мысль)
Напиши рассказ например на тему моя семья
ПОРІВНЯННЯ ПЕЧОРІНА, ОНЄГІНА І БАЙРОНІЧНОГО ГЕРОЯ Порівняння Печоріна, Онєгіна і байронічного героя Євгеній Онєгін Пушкіна живе типовим для «золотої молоді» того часу життям: бали, ресторани, прогулянки Невським проспектом, відвідування театрів. Він виділяється із загальної маси аристократичної молоді. Автор підкреслює його «мріям відданість, дивність і різкий, холодний розум», честь, благородство душі. Онєгін не розчарувався у способі життя та інтересах світського товариства, йому імпонує політична та соціальна ситуація в Росії. Лермонтовський Печорін спочатку прагне світських задоволень, потім розчаровується в них, робить спробу зайнятися наукою, читати книги та байдужіє до всього. Герцен назвав Печоріна «молодшим братом Онєгіна». Печорін — це «Онєгін нашого часу, герой нашого часу»,— так сказав про нього Бєлінський. «Онєгін нудьгує, Печорін глибоко страждає.» Стан Печоріна є трагічнішим, він за натурою більш талановитий і чуттєвий. Це — сильна і вольова особистість, яка прагне діяльності. Та попри обдарованість і багатство духовних сил він, за його власним визнанням,— «моральний каліка». Його характер та поведінка сповнені протиріч. Протиріччя Печоріна, за визначенням Лермонтова,— «хвороба» покоління того часу. Печорін говорить: «Ціле моє життя було тільки ланцюгом сумних і невдалих протиріч серцю або розуму». З одного боку, Печорін — скептик, розчарована людина, з іншого,— у ньому є велике прагнення життя та діяльності. У ньому здоровий глузд бореться з почуттями, розумом і серцем. Свою увагу до жінок Печорін пояснює потребою честолюбства, але ми бачимо, що він здатний на глибоке кохання. За Онєгіним ми помічали те саме. Мета та сенс життя для Онєгіна мали свій філософський інтерес, але не стали основним питанням, як для Печоріна. Хто винен у тому, що Печорін перетворився в «розумну непотрібність», у «зайву людину»? Сам герой на запитання відповідає так: «У мені душа зіпсована світом», тобто світським товариством, у якому він жив і від якого утекти не зміг. «Моя безбарвна молодість протекла в боротьбі із собою та світом: кращі мої почуття, боячись насмішок, я ховав у глибині серця: вони там і померли.»У 20-ті роки ХІХ ст., роки Онєгіна, із дворянського прошарку вийшли декабристи. А Печорін — людина 30-х років, типовий герой свого часу.