План.
1. пришла весна.
2.пробуждение природы .
3.весна чудесное время года.
Вот и пришла весна. Пригрело солнце.
Природа просыпается после зимней спячки.Уже растаял снег.Земля покрывается сочной, зеленой травой.Расцветают первые цветы-подснежники,пролески.На деревьях набухают почки .Прилетели первые птицы.Солнце всё чаще радует своим появлением,оно прогревает землю.Скоро начнётся работа в садах и огородах.
Все рады приходу весны.Весна чудесное время года!
Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі тут узагальнення? Напевне, ні. Але всі стежки ведуть у дитинство.
<span>Мені було лише три роки, коли було проголошено Незалежність України, але я добре пам'ятаю, що це було свято. На центральному майдані міста купчилися люди. Майоріли блакитно-жовті прапори. І хоча моросив дощ, люди не збиралися розходитись. Лунали пісні і промови. Але мене захопила пісня про Сагайдачного, який «проміняв жінку на тютюн та люльку...» Я ще не міг усвідомити як то проміняти на щось інше власну дружину, але чітко уявляв самого Сагайдачного. Здавалось, що козацький ватажок був десь поруч, на майдані. </span>
<span>Коли я підріс, то почав захоплюватись історією, прочитав безліч книжок про минуле українського народу. І ливіе недавно зрозумів, що цього замало. Легко любити Батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — слабку і незахищену. Та хіба справжні сини покинуть напризволяще хвору матір? А Батьківщина у кожної людини тільки одна, як і мати. </span>
<span>Я не засуджую тих людей, які емігрували за кордон у пошуках кращої долі. Але впевнений, що вони глибоко нещасні. Можна мати матеріальні блага, але не мати можливості дихати рідним повітрям, уклонитися рідній оселі. Може це високі слова про любов до рідної землі, може вони вже вимовлялись кимось, але вони йдуть із мого серця і вважаю їх своїми. </span>
<span>Мені радісно і млосно в грудях від усвідомлення власної значимості для України. Але я впевнений, що не тільки Батьківщина потрібна нам, а і ми потрібні Батьківщині. Бо саме моє покоління буде підводити її економіку, удосконалюватиме сільське господарство, рухатиме вперед науку, освіту і культуру. </span>
"не хочу я знать науку",
говорил незнайка.
вот незнайка,вот незнайка!
лентяй и шалопай,
да же ручкой не коснёшся
за домашнее заданье!
с опровданьем новым,
завтра в школу ты "готовым" ,
приходить ты будешь снова?
А на сколько предложений то надо?
Рассматривая в музее скульптуры, Олег случайно толкнул девушку
-Извините, пожалуйста!
-Ничего страшного! Вам тоже понравилась эта скульптура?
-Да, она меня заинтересовала!
дальше не знаю чего еще придумать.......
Чтобы лучше задерживались и нейтрализовывались вредные вещества.