<span>Ось і настали літні канікули, коли
можна присвятити час улюбленим заняттям. Мені дуже подобається читати,
тому я вирішила познайомитися з книгою Л. Керролла «Аліса в Країні
Чудес». Тоді я навіть не могла уявити, скільки задоволення отримаю,
читаючи її. З першої сторінки я поринула у цікавий світ пригод, які
постійно супроводжували головну героїню Алісу та її друзів. З ними вона
познайомилась під час своєї подорожі по загадковій Країні чудес. Тут
дівчинка зустрілась із різними чудернацькими істотами, що дивували її
своїми здібностями та вчинками. Деякі з них були добрими, але
незвичними, наприклад, Чеширський кіт, Пелікан Додо. Інші, навпаки, дуже
неприємні, злі та невиховані – це Королева Сердець та її піддані. І
взагалі, все у тій країні було не так, але Алісі було цікаво подивитися,
що відбувається в іншому світі. Для цього їй довелося навіть декілька
разів поміняти свій зріст, іноді це було життєво необхідно (наприклад,
коли Королева звеліла відрубати Алісі голову, і їй довелося за допомогою
чарівного гриба швидко збільшуватися).
Персонажі дивували Алісу, а разом з нею і мене, своїм незвичним
виглядом, розмовами і навіть іменами. Серед них найбільше мені
сподобався Чеширський кіт, який, як і справжні коти, приходить тоді,
коли сам захоче і куди захоче, причому іноді з’являлись тільки його
голова або інші частини тіла, що було дуже кумедно. Він підказав Алісі,
як повернутися додому, проте для цього їй довелося познайомитись із
капризною та норовливою Королевою. Цей персонаж я сприймала як
негативний, оскільки в її образі уособлювались усі риси поганого
характеру та недостойної поведінки, особливо по відношенню до тих, хто
від неї залежав</span><span><span>Із всіх персонажів найбільш близькою
мені була сама Аліса, непевно, через те, що ми з нею майже одного віку. І
я їй навіть трішки заздрю, адже, дійсно, так цікаво було б потрапити у
загадкову країну! Мені подобається те, що Аліса смілива, не втрачає
інтерес до подій за будь-яких обставин, має власну думку, намагається
аналізувати та робити висновки про свої і чужі вчинки.
Надзвичайно цікаво було знайомитись із краєвидами цієї загадкової
країни, адже там росли не просто квіти, а квіти, що вміють співати,
зустрічались чудернацькі тварини і тим підтверджувалась назва країни.
Отже, книжка «Аліса в Країні Чудес» виявилась для мене як захоплюючою,
так і повчальною, оскільки на цікавих та кумедних прикладах англійським
письменником Льюїсом Керроллом були розкриті деякі негарні риси
характеру персонажів, що, на мою думку, властиві не тільки казковим
героям, але й звичайним сучасним людям, і яких обов’язково потрібно
позбавлятися</span></span>
Розповідається про дівчину 12 років, яка саме переїхала у нову квартиру зі своєю сім'єю. Мамою та молодшим братом Ростиком. В її кімнаті була шафа, але не звичайна, вона була як телепортація, могла перенести в минуле. Ця дівчинка мала ще тітку. Її звали Сніжана, вона саме повинна була вийти заміж, а найголовнішим, що повинно було бути на весіллі-це кораллі( намисто) яке передавалося їй від бабусі. Сніжана дала на час намисто дівчині, а його у неї вкрав Вадим( хлопець в якого вона закохана). Він його продав, а вона шукала гроші як його викупити, бо без намиста не буде весілля. Але якимось магічним образом це намисто опинилося саме в тій загадковій шафі. Вона почала подорожувати в часі зі своїм другом. Та постійно верталася у минуле саме до своїх пращурів. В самому кінці вона залізла у шафу, але побачила як її товариш відвів її до ресторану який був під назвою "Русалонька". Коли вона вийшла зі шафи побачила русалоньку на шафі яка потім зникла.Кінець.
Заниматься спортом !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Для Пушкина этот город имеет большое значение так как он прожил там большую часть жизни его туда привезли ещё ребенком в 1800 году