Чтобы проверить невесток, царь придумывал всякие испытания: то рубаху ему нужно было сшить, а то пироги испечь и даже ковер соткать. Каждый раз похвалы батюшки-царя доставались лишь невесте младшего царевича, лягушке. Но лягушка оказалась непростой болотной жительницей. Это была заколдованная Василиса Премудрая, которая каждую ночь превращалась в ту, кем была на самом деле – в прекрасную девушку.<span>В конце всех испытаний, которые выпали на долю будущих царевен, заколдованная лягушка еще и станцевала лебедушкой, да так, что покорила всех своим танцем. Не нарадовался на свою невесту младший Иван-царевич, и, чтобы избавить невесту от проклятья, сжег ее лягушачью шкуру.</span>
Мой домашний питомец- кошка. Ее зовут Мурка. Ей всего 1 месяц. Поселилась она у нас не так давно, я ее сразу полюбил. Очень долго и усердно просил маму и папу подарить мне котенка и вот это свершилось. Мурка очень веселая и озорная кошечка. Я с ней очень часто играю, она всегда мне поднимает настроение. Мама и папа очень быстро привыкли к новому жителю нашей квартиры. Когда мне подарили Мурку, я и мама сразу пошли в магазин купили ей много-много игрушек, новую кроватку, корм и мисочки. Кормлю ее основном я, так же она очень любит молочко. Я и моя семья очень любим нашу Мурку, теперь она наш новый член семьи!
Цей роман написаний у віршованій формі і є центральним у творчості Пушкіна. Поет писав його протягом восьми років і відбив у творі побут і звичаї російського суспільства напередодні декабристського повстання. Головний герой, чиє ім'я отримав і сам роман-Євген Онєгін. Це молодий столичний франт, який звик отримувати від життя все, не докладаючи при цьому ніяких зусиль. Він потрапляє в село і намагається себе розважити. Беручи участь у прийомах, він говорить розумні промови, але насправді знання Євгена поверхневі. Онєгін зовсім не дурний, він наділений інтелектом, здатністю критично мислити, йому також не чужа певна частка романтизму. Але головна його риса, на мій погляд – це егоїзм. Він стурбований лише власними переживаннями і нічиї біди його більше не хвилюють. Про це яскраво свідчить дуель Онєгіна з Ленським. Адже вони спілкувалися і були якщо не друзями, то приятелями. Євгену нічого не варто було звести сварку з молодим поетом на «ні», адже він сам був у ній винен, заграючи з коханою Ленського. Але він не став цього робити і вбив поета на дуелі. Так само він чинить і з закоханою в нього Тетяною. Провінційна дівчина за наївністю відкрила йому своє серце, а Євген знехтував її почуттями. Пізніше він подорожує в пошуках сенсу життя, намагається знайти себе. Коли ж герой повертається до столиці, він зустрічає Тетяну заміжньою жінкою. Вона сильно змінилася, стала неприступною і гордою. Тоді він сам зізнається їй у коханні, але Тетяна не приймає його зізнань. Пушкін переплів у своєму романі безліч ліній. Це і нерозділене кохання, і моральна каліцтво аристократії, і неспроможність давно вкоріненого кріпосницького ладу. Автор дуже точно описав навколишню його дійсність. Читаючи рядки роману, переймаєшся співчуттям до героїв, переживаєш разом з ними. А завдяки красивому складу його хочеться перечитувати знову і знову.
Я знаю точно проходил в школе это мальчик, помойму Андрюша из СКАЗА Павла Петровича Бажова точно название не помню. Название "Хозяйка медной горы"
Тут легко автор пиши Толстой название произведения Буратино жанр рассказ главные герои Буратино папа Карло