Произведения Пришвина-это «бесконечная
радость постоянных открытий». Удивительная способность
Пришвина в любом явлении видеть и открывать что-то интересное. Вот, например, в
«Кладовой солнца» он поэтически описывает красоту весеннего утра, когда
первые лучи солнца пролетели над елочками и березками, «и могучие стволы
соснового бора стали как зажженные свечи великого храма природы».
Отовсюду стало раздаваться пение птиц, посвященное «восходу великого
солнца».
Искусство
Пришвина-художника отражать мир через душу человека и душу природы. Мы
видим, как оживают листья и травы, и весь лес с его болотами и полянами,
кукушками и комарами. Мы чувствуем искреннее внимание автора ко всему, и
прежде всего, к человеку: ты голоден — я тебя накормлю, ты одинок — я
тебя полюблю. Мир, природа, человек — все это вместе, как учит нас М. М.
Пришвин, и составляет неповторимую красоту жизни, которую необходимо
поддерживать, борясь со злом в любых его проявлениях.
Замок Любарта, або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька.
Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства.
У 1429 році у князівському палаці, що знаходився у Верхньому замку, проходив з'їзд європейських монархів, який мав на меті розв'язати політичні та економічні питання центрально-східної Європи та вирішити питання про коронацію Вітовта. Замки неодноразово підлягали нападу. Так, у 1431 році під час «Луцької війни» замки витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. У 1595 році замок був узятий військовими загонами Северина Наливайка.
На території замків знаходилися обидві кафедри — латинська Святої Трійці та православна Івана Богослова. У них проходили, окрім того, зібрання та сеймики волинської шляхти обох віросповідань. У замку діяли різного роду суди, які займалися питаннями міського та воєводського масштабу. В окремий період в замку діяв особливий суд — Луцький Трибунал, якому підлягали кілька воєводств.
это произведение - "Айвенго"
Преувилечение
прилагательное
<span>I глава - Жизнь Н.Н.
2 глава - знакомство с Гагиным и Асей
3 глава - визит Гагина к Н.Н.
4 глава - встреча на развалинах замка
5 глава - 'поход' Н.Н. к Гагину и Асе
6 глава - разговор Гагина и Аси
7 глава - записка Гагина
8 глава - разговор Гагина и главного героя
9 глава - прогулка с Асей
10 глава - '</span><span>жажда счастия' главного героя
11 глава - размышления об Асе
12 глава - что о происходит с Асей
13 глава - записка от Аси
14 глава - решение Гагина отвезти Асю
15 глава - вторая записка от Аси
16 глава - свидание с Асей
17 глава - </span><span>Досада за свое странное поведение
18 глава - поиски Аси
19 глава - размышления НН об Асе и любви
20 глава - в предкушении счастья
21 глава - уезд Гагина и Аси
22 глава - поиски Аси</span>