Сироту Алтынай продают родные богатым людям, НО Дющейн спасает её обращаясь в правоохранительные органы. Он отправил Алтынай в детский дом, где она смогла продолжить учебу. Благодаря Дющейну она достигла многих " высот ".
<em> Удачи тебе!!!</em>
Це було вчетвертому класі.<span> Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв'язування, і діти уважно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв'язувати задачу, як раптом на парту впала записка.</span>
«Це знову, мабуть, від Петрика,— подумав Віталик.— Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час
даватиму свої ковзани?»
— Іване Петровичу,— сказав Віталик,— мені хтось записку кинув... Хіба ж можна на уроці записки писати?
— Записки на уроці писати не можна,— сказав Іван Петрович.— Але якщо вже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві — недобре, Віталику. Записка — це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі і твоєму товаришеві. А ти розголошуєш цю таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш...
Віталик почервонів. Тепер він зрозумів, що вчинив негарно.
У класі запанувала тиша. Дехто з хлопців час від часу підводив голову, дивився на Віталика, і в тих поглядах хлопчик бачив подив і обурення.
Віталик розгорнув записку і прочитав: «Віталику,— писав Петрик,— я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі».
На перерві Віталик підійшов до Петрика.
— Давай коня, — сказав Віталик.
<span>— Утік кінь...— тихо відповів Петрик.</span>
Степан был работающий и честный человек.
<em> В романе В. Скотта ярко и разносторонне обрисованы образы благородных и отважных рыцарей - Айвенго и Ричарда Львиное Сердце. Оба они - доблестные воины с горячими сердцами, всегда готовые выступить на защиту справедливости независимо от того, кто попал в беду - бедный или богатый, знатный дворянин или бесславный раб. Образ Короля Ричарда в изображении писателя идеализирован. Черный Рыцарь, как его называют, возглавляет атаку на замок Фрон де Бефа. Его бесстрашие и боевой опыт вызывают увлечение и уважение во всех, кто наблюдает за ним в бою. По его приказу сооружают плавучий мост, по которому воины перебираются через ров и захватывают крепость. Король на руках выносит из горящего замка Айвенго, спасает Ровену и Седрика, он же примиряет Айвенго с отцом.
</em>
<em />
<em>Ричарду Львиное Сердце присущи веселость, жизнерадостность, великодушие, верность в дружбе. Он предпочитает быть лучше странствующим рыцарем, чем королем, поэтому окружающим иногда приходится напоминать ему об обязанности и ответственности перед страной.</em>
Меня поразил рассказ И.А.Бунина "Чистый понедельник". Он интересен и своеобразен противопоставлением пошлости мира чистому, духовно богатому сердцу главной героини. Наблюдая обыденный ритм жизни двух героев рассказа, их довольно регулярное посещение "капустников", "Метрополя" , мы не видим ничего удивительного, но, вчитываясь, погружаясь все больше в тайну, которую И.А.Бунин раскрывает совсем неспешно, нас вдруг озаряет всплеск чувств героини. Она показывает свою внутреннюю сторону медали: ее любовь к религии, ее святую веру в Бога. Все это время она "доживала" эту пошлую, нудную жизнь ради того "Чистого понедельника". За этот небольшой, но полный чувств и любви рассказ я и люблю И.А.Бунина.