Он и его родственники очень любили свою родину . Я думаю там говорится о Дагестане ). И на всякий случай
<span>Расул Гамзатов родился 8 сентября 1923 годав ауле Цада Хунзахского района Дагестана в семье Гамзата Цадасы (1877—1951) — народного поэта Дагестана. Учился в Аранинской средней школе. Окончил Аварское педучилище в 1939 году. До 1941 года работал школьным учителем, затем — помощником режисера в театре, журналистом в газетах и на радио. С 1945 по 1950 учился в Литературном инстетуте им А.М Горького в Москве.</span>
Х-8=6
х=6+8
х=14
у+9=17
у=17-9
у=8
Ну, для начала ответим на вопрос, какая Литва? Каких времен? Это про сейчас? Эта Литва неразумное дите расстройства великого государства. Речь, скорее всего идет о Руси времен Литвы, когда эта область и была Россией, источником России. Вела спор с Литвой? их было несколько. Крымские татары, шведы, немцы. Им всем не нравилось, что есть Великая Россия, способная решить все проблемы
Если я напишу про новеллу " Останній дюйм" ,Вам подойдёт? Тоже про отца и сына?!
Новела "Останній дюйм" зохоплює нас не тільки збігом дивовижних обставин,скільки своїм внутрішнім драматизмом..Герой-пілот береться не за свою справу:він опускається на дно Червоного моря ,де з ризком життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення.Письменник намагається розкрити переживання Бена,коли він ,пораненний акулами ,збирає всі останні сили,щоб будь-якою ціною врятувати сина,а головне зламати глуху стінку відчуження,подолати отой "Останній дюйм",який відділяв його від власної дитини .Деві-десятирічний хлопчик ,який зрозумів ,що мати ним не ікавиться ,а батько стороння людина , "різка й небаготослівна".Хлопчик гостро відчував свою самостійність та самотність і непокоївся,що ж з ним станеться,якщо батько ніколи й невипливе з морської глибини .Після обіду Деві запитує батька про те,чи відомо комусь про їхнє місцезнаходження .І як завжди батько грубувато відповідає :"Ти не бійся,нічого з тобою не станеться!".Історія пораненого Бена змушує забути про свої невеселі думки і серйозно поставитися до того,що сталося.Обличчя Деві було "сповнене жаху",а від крові на руках він "зеленіє",голос його тремтить від сліз і хвилювання.Уперше Бен придивляється до сина і думає:"Він,здається хлопець розвинутий".Так ,цей хлопчина був чимось схожий на нього самого : за дитячими рисами приховується можливо,твердий і навіть невгамовний характер .Бен зрозумів,що відповідає за життя сина .Якщо він раптово загине ,Деві залишиться сам і його не скоро знайдуть у цій пустелі,а може взагалі незнайдуть.Описуючи епізод подолання хлопчиком останнього дюйма ,Олдрідж розкриває жах і збентеження,що охоплювали дитину.Обличчя Деві зосереджене,уважне.Він мусить виконати роботу дорослого чоловіка .Здається,він і сам подорослішав .У нього з`явилося почуття відповідальності за себе і за свого батька.Так,дійсно,в житті не раз настаюсь,або залишаються останні дюйми,та найголовніше,що у Бена тепер є ціле життя ,яке подарував йому син!.