Очень нужны на самом деле! просто необходимы. как мы видим из романа Отцы и Дети, Базаров человек материалист, а главное он имеет огромное желание работать и познавать все новые науки. Он целеустремленен, образован, умеет лаконично высказываться и отстаивать свою точку зрения. Ну а самое главное, Базаров - человек слова, он не только тратит речи на ветер, но и поступки ему присущи.
В темном лесу идет лисичка ситричка и когда она шла по бороге в тёмном лесу перепрыг ивая болото наткнуьась на кувшинку а кувшинка былы волшебная и старая . Лисичка сию минуту ана хотела разбить,и кувшинка заговорила.Лисичка не разбивай меня я тваи все желания исполню.И лиса говорит мне покозалось или она правду говорит.?Икогда она сказала я волшебная лиса загадала 1 желание ну и вот так лиса стало богатой кроликами а кувшинка принасила пользу животным
(1849-1920)
Народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині.
Після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на роботу.
Чиновницька служба почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді.
Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі.
З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті.
Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім’ям Панас Мирний, з’явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році.
Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» , в зв’язку з так званим Емським указом твір не був опублікований і вперше з’являється в Женеві у 1880 році.
Ще за молодих років він був зв’язаний з революційним визвольним рухом, з 1875 року брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка «Унія».
Коли 1914 року було заборонено вшанування пам’яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення діями російської влади.
Після встановлення Радянської влади в Україні Мирний, незважаючи на свій похилий вік, іде працювати в Полтавський губфінвідділ.
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року
Эх, ты, бедолага! Кто ж это тебя так?.. Жалкая, вся дрожишь... Ну, что, получше тебе? Иди, иди сюда, отогрейся...Эх, никому-то ты не нужна... Нет! Я тебя не брошу!...
И Герасим поспешил домой