Ответ:
З давніх-давен, ще коли не було писемності, людина вже вміла співати. Пісня супроводжувала людину скрізь. Наші пращури співали пісні, працюючи та відпочиваючи, радіючи та сумуючи. Через пісню людина висловлювала свої почуття. Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа. Але я знаю, що народні традиції передавались через пісню, і збереглись упродовж віків. Наприклад, сьогодні на уроках з української літератури ми знайомимось з творами усної народної творчості. Саме з українських пісень ми дізнаємось про народні вірування, звичаї, про давню історію.
Можна сказати, що життя кожної людини розпочиналося з пісні. Мати, заколисуючи дитину, співала їй колискової. Недарма в народі говорять: «Найдорожча пісня — з якою мати колисала».
Підростаючи, працюючи в полі чи в хаті, людина також співала: «Хто співає, у того робота скоро минає». Пісня йшла поруч з народом всі віки. Під час горя — підбадьорювала, під час свят — розважала, а під час боротьби — надавала наснаги. Ось тому народ і говорить: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину».
Может поможет :
Такой интересный персонаж, который высекает своим копытцем драгоценные камни или золото, встречается не только в русских преданиях, но и в сказаниях других народов. Например, в индийской сказке "Золотая антилопа", золотые монеты доставались лишь тому человеку, какой действительно в них нуждался, и который имел доброе сердце. Так и в этом случае. Даренке и Коковане жилось бедно, а хризолиты Серебряного копытца были наградой за то, что они не ропщут на судьбу, а всегда усердно и упорно продолжают трудиться, и при любой возможности - готовы поделиться куском хлеба с окружающими обездоленными людьми.
Глава 32 там 3 страницы только, а в остальных очень много
Напряженные были отношения. Илья громил врагов, а князь презирал его за плебейство, не звал на пиры и платил копейки. Однажды даже посадил его в погреб и не велел кормить. Конечно, когда в очередной раз напали татары, богатыря освободили и снова призвали на службу. Илья сказал, что идёт воевать за веру, землю Русскую, вдов, сирот и бедняков, "в для собаки-князя Владимира да не вышел бы я вон из погреба". Обычное дело, короче говоря.