Побіля обрію дотлівало сонце, ледве проглядаючи крізь запону туману й мли, що налягали на землю без чітких обрисів, наче гуща. Перенісши всю свою вагу на здорову ногу, він витяг годинника. Була четверта. Уже тижнів зо два він не лічив днів, знав тільки, що зараз кінець липня або початок серпня, і що, отже, сонце сідає на північному заході. Він перевів погляд на південь - десь там, за оцими похмурими горбами простяглось Велике Ведмеже озеро; в тім краї Полярне коло застережно накреслило свій кордон по канадській Безплідній Землі. Потік, серед якого він стоїть, - це притока річки Копермайн, що тече на північ і впадає в Льодовитий океан у затоці Коронації. Йому не доводилось там бувати, але він одного разу бачив ті місця на карті Компанії Гудзонової затоки.
Рік написання: 1917.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська.
Тема: лебідь втратив надію розбудити птахів – "вдарився об камінь, зранив собі груди, крила поломав".
Ідея: возвеличення того, що сонце зійшло і зграя все-таки прокинулась, піднялась у небо і полетіла у щасливий край, а також засудження того, що лебедя, який хотів розбудити птахів, ніхто в небі не згадав.
Римування: перехресне.
Віршовий розмір: п'ятистопний хорей із пірихієм.
Художні засоби: епітети ("вічна ніч", "пісня лебедина", "озера сині", "золоті краї"...); порівняння ("і летіла легко, наче біла хмара"); метафори ("ніч чорніла", "громи заграли", "сходив кров'ю своїх ран", "вирвалося сонне"...); символи (білий лебідь – символ боротьби за краще майбутнє; лебедина зграя – спільнота, що не дослухається до закликів; гниле повітря, гнила вода – символ несправедливого суспільства).
Басня – это жанр дидактической литературы; небольшое произведение в стихах или прозе, в котором аллегорически обрисовываются человеческие поступки, социальные отношения, высмеиваются пороки людей. Часто в басне присутствует комизм (сатира), нередко – мотивы социальной критики. В качестве персонажей в ней выступают животные, насекомые, птицы, рыбы (редко – человек). Предметом басенной работы могут быть и неодушевлённые вещи.
В конце басни присутствует заключительное рассуждение, поясняющее её замысел и называемоеморалью. Мораль может фигурировать и в начале произведения, а может как бы раствориться в басне. В отличие от притчи, которая имеет место быть только в контексте («по поводу»), басня существует самостоятельно (применяясь к разным поводам), и формирует свой традиционный круг образов и тем.
Троекуров- человек избалованный и распущенный, опьяненный сознанием своей силы.
Богатство, род, связи – все обеспечивает ему вольготную жизнь.
проводит время в обжорстве, пьянстве, сластолюбии. Унижение слабых,
вроде травли зазевавшегося гостя медведем, – вот его удовольствия.
Дубровский-<span>, он облодал добропорядочностью, честным и неподкупным характером.</span>
Если бы я была бы на месте Герасима я ьы поступила иначе.Не прислушивалась к мненью барыни,забрала ла бы муму и уехала в другой город или деревню потому что эту просьбу я бы ни когда бы не выполнила .Потому что не охото терять тебе любимого животного или человека во второй раз ради кого то.