Автор зображує своїх героїв не стільки за допомогою описування зовнішніх проявів їхнього життя (як це робили, скажімо, Бальзак або Діккенс), скільки за допомогою ґрунтовного й скрупульозного аналізу найтонших порухів їхніх душ, психологічних глибин (славнозвісний «психологізм Достоєвського) у моменти найвищого напруження душевних сил, у так званих «межових ситуаціях». Якщо в текстах інших романістів часто використовуються докладні описи (портрети, інтер’єри, пейзажі), то в «Злочині і карі» значно більше діалогів і монологів. Власне авторського «голосу» (що, як ви вже знаєте, притаманне, наприклад, Діккенсу з його прямими звертаннями до читача) у Достоєвського дуже мало. Кожний персонаж має свій неповторний голос, свій тип свідомості. Так, самозакоханий і процвітаючий Лужин мислить і розмовляє зовсім не так, як розумний і втомлений насолодами життя цинік Свидригайлов. «Голос» енергійного й діяльного Разуміхіна абсолютно відрізняється від жовчно-скептичних інтонацій Раскольникова. Тому письменник і зіштовхує думки різних героїв, створює їхні діалоги або полілоги, де звучать рівноправні голоси.
Честь своя и своей семьи дороже жизни, за это можно и погибнуть. И люди будут за это уважать
Лермонтов является выдающимся поэтом 19 века. Его предметом для подражания являлся А.С. Пушкин.Но после трагичной кончины выдающегося поэта России Лермонтов понял как сурова жизнь.Его стихи наполнены борьбой за справедливость,борьбой за свободу слова.
Пугачев в повести проявляет себя как жестокий предводитель,но и как милосердный человек,ведь он пощадил петрушу гринева
Андрий- младший брат Остапа, бойкий, смелый и храбрый, любит учиться и получать новые знания, в отличии от своего старшего брата, верен свои чувствам, полная противоположность Остапу.
Остап- хороший боец, интересуют только драки и пирушки, храбрый и преданный, чувства не главное в его жизни.