Ярослав Мудрий (978—1054)
Перш ніж стати Великим князем Виївським, Ярослав княжив у Ростові та Новгороді. Лише у 1025 році Ярослав остаточно затвердився в Києві і став «самовладарем» на Русі. Із цього часу великий князь відмовився від ролі полководця і став одним із найвидатніших просвітителів східнослов’янського світу і політиком, який підніс на нечувану висоту авторитет Давньоруської держави.
Велич Ярослава полягала не в політичних успіхах і не у вдалих війнах, а в його невтомній праці, спрямованій на внутрішній устрій руських земель. Князь доклав чимало зусиль для подальшого поширення християнства на Русі, а для цього були необхідні освіта і підготовка руських священнослужителів. Він заклав храм святої Софії, пишно прикрасивши його фресками та мозаїкою; там же було зведено монастирі Святого Георгія і Святої Ірини. Прообразами цих будівель слугували споруди Константинополя і Єрусалима.
За часів Ярослава широко перекладалися слов’янською мовою рукописні грецькі книги. Князь був пристрасним книголюбом, скуповував сувої та рукописи і віддавав їх у бібліотеку Софійського собору, яка була доступною для загального користування. Для поширення грамоти він повелів духівництву навчати дітей, і деякі училища того часу налічували до трьохсот учнів. При Ярославі було складено «Руську правду» — збірник законодавчих настанов, які діяли на Русі. Він будував нові міста, захищав торговельні шляхи від кочівників, розвивав відносини із Заходом.
<span>Ярослав помер у Вишгороді під Києвом у віці 76 років, ще за життя розподіливши київські володіння між синами. У своєму заповіті мудрий правитель застеріг своїх спадкоємців від суперечок і міжусобиць і заповів жити у братній любові.</span>
Вот твой дворец держи заберай!
Советская власть повлияла на страну как положительна как и отрицательна .В годы репресси и колективизаций погибла очень много людей .Но Ссср победила в одной из самих жестоких войн в мире и в историй вмв .Погибло27милион людей но эти людий спасли весь мир
Смерд - это так называли сельское население. Категория населения по «Русской правде», крестьянин на Руси IX—XIV веков, земледелец. Был изначально свободным (в отличие от холопа), но по мере развития поместной системы постепенно закрепостился.
Закуп - наемный рабочий.Категория зависимого населения на Руси. В Древнерусском государстве свободные смерды, заключившие с феодалом особый договор (ряд), становились рядовичами, которые делились на вдачей и закупов. Если рядович брал взаймы ссуду (купу), то на период отработки этой ссуды (деньгами, скотом, семенами) он селился на земле феодала со своим инвентарем (в законах также упоминается, что инвентарь мог дать и хозяин, правда, получивший нёс за их сохранность ответственность) и становился закупом или ролейным закупом (ролья — пашня).
<span>Положение закупа было близко к положению зависимого крестьянина. Согласно «Русской правде» хозяин не имел права на распоряжение личностью закупа, что было не характерно для рабов, но в то же время господин имел право наносить телесные наказания за проступки. Беспричинное избиение закупа хозяином каралось последнему штрафом как за избиение свободного. При попытке бегства закуп становился полным («обельным») холопом, однако, он мог свободно уйти на заработки для оплаты долга. </span>