Відповідь:ольга рошкевич
Розумна, творча.
Надихає, повчає, навчає.
Розуму кожного дня навчає.
Мудра
Пояснення:
Рідна земля, Батьківщина, рідний край... Як гордо звучать ці слова із вуст справжнього громадянина свої країни, патріота...
Я часто задумуюсь над тим, чим насправді для мене є мій рідний край: колискою, де зросла і де проходять мої роки, чи це спадок, який дістався мені від предків? Я знаю точно: для мене рідна земля - місце, де я можу знайти спокій душі і підтримку.
Чи люблю я свій рідний край? Так, звичайно! Ця любов особлива, трепетна і чиста, сов джерельна вода, адже свій початок вона бере з мого серця,вона в моїй крові, нею мене збагачувала мати годуючи своїм молоком.
Любіть рідний край, шануйте його! Ніхто не знає що може статися завтра, куди занесуть нас крила долі. Цінуйте кожну мить проведену на своїй Батьківщині адже вона в нас одна.
У творі "Захар Беркут" автор активно використовував архаїзми, історизми та діалектизми.
Архаїзми та історизми - це застарілі слова, тобто слова, що вийшли із ужитку.
Архаїзми позначають поняття, що продовжують існувати і тепер, але зараз позначаються іншими словами.Наприклад: уста (губи), вітець, рамена (плечі), се (це).
Історизми позначають поняття, що з часом зникли і зараз не існують.
Наприклад: боярин, постоли (селянське взуття із цілого шматка шкіри), смерди, хлопи (селяне), пищаль (вогнепальна зброя), тощо.
Діалектизми - слова, які вживаються тільки мешканцями певної місцевості. У творі "Захар Беркут" йдеться про Карпатську Русь, і автор використовує діалектні слова, щоб це підкреслити.
Наприклад: Стрій (одяг), плай (стежка у горах), жубровий (шкіряний), скімити (боліти), чепіргатий (зубчатий), шпара (щілина), прецінь (однак, адже), дідицтво (володіння, маєток), туратися (звернути увагу, чіпати). ховзький (слизький), тощо.
Доминантой монумента является фигура Кобзаря — Шевченко высотой 4,5 м, установленная на высоком постаменте из серого (на момент сооружения ярко-черного) лабрадорита. Статуя полна динамики — и в точно найденном ракурсе слегка наклонённой набок головы, и в энергичном жесте правой руки, и во всей фигуре Шевченко просматривается готовность к действию, целенаправленность, внутренняя напряженность, что в полной мере соответствовало советской трактовке образа Т. Г. Шевченко как поэта и художника-революционера. Скульптура имеет ярко выраженный силуэт, легко узнаваемый издали, что сближает общий фон монумента с <em>конструктивизмом</em>, — суровые, укрупненные складки одежды, лаконичность форм, энергичная обработка поверхности большими обобщенными плоскостями — все это призвано создать могущественный образ непокоренного борца за права трудящихся. К детализации автор прибегат лишь в разработке лица, которое осуществлено не только для достижения портретной схожести, а и раскрытие внутреннего мира, в русле трактования личности поэта, выявление твердости и силы духа поэта-борца. Именно поэтому взгляд монументального Кобзаря суровый и гневный, а вычеканенные на голове морщины означают горечь пережитого-передуманого. Целостности образа автор достигает проработкой и других деталей — например, крепко сжатой в кулак (гневный жест) рукой.
Фигуры, которые окружают пьедестал, — вдвое меньше по высоте, чем статуя Шевченко. Они воспринимаются в основном вблизи. По замыслу скульптора, осуществлять обзор фигур нужно в последовательности композиционной спирали, начиная от фигуры «Катерина» и двигаясь против часовой стрелки.
Трагічна подія в творі "Мишка" Б.Лепкого-це коли господарка збрехала бідній жінці , у якої була хора дитина . Казала : "Мої корови тільки молока дають ,як кіт наплакав " , а у самої багато молока було . За це мишка погризла гроші ...