Ответ:
Адам Міцкевич — геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів — балад, віршів, поем. ' Батьківщина поета — хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з найсвітліших сторінок його життя.
Здобувши освіту на історико-філологічному факультеті Віденського університету, він працює учителем у Каунасі. Бере активну участь у діяльності патріотичних організацій польської молоді, які ставили собі за мету боротьбу за свободу і незалежність Польщі. Молоді патріоти не хотіли миритися з тим, що їхня вітчизна — Польща — лежала роз'ятрена під п'ятою російського самодержавства, австрійського й прусського імператорів.
У жовтні 1823 року Міцкевича заарештовують і після тривалого слідства висилають за межі Польщі та Литви. Польське національно-визвольне повстання 1830 року застало поета у Римі. Поразку поляків у боротьбі за незалежність Міцкевич пережив надзвичайно важко: у його вітчизні під нестерпним гнітом конав простий народ, зубожілий до краю.
Отже, мотиви визвольної боротьби польського народу за незалежність, патріотичні мотиви стали провідними у творчості великого поета.
Прикладами таких творів є поема "Пан Тадеуш" — енциклопедія життя польського народу початку XIX століття, поезія "Світязь", присвячена Михайлові Верещаку, братові коханої А. Міцкевича.
1) <span>Квартирная же хозяйка его, у которой он нанимал эту каморку с обедом и прислугой, помещалась одною лестницей ниже, в отдельной квартире, и каждый раз, при выходе на улицу, ему непременно надо было проходить мимо хозяйкиной кухни, почти всегда настежь отворенной на лестницу.
2) </span><span>Он даже шел теперь делать пробу своему предприятию, и с каждым шагом волнение его возрастало все сильнее и сильнее.
3) </span><span>Лестница была темная и узкая, «черная», но он все уже это знал и изучил, и ему вся эта обстановка нравилась: в такой темноте даже и любопытный взгляд был неопасен.
4) </span><span>Он уже забыл звон этого колокольчика, и теперь этот особенный звон как будто вдруг ему что-то напомнил и ясно представил…
5) </span><span>Немного спустя дверь приотворилась на крошечную щелочку: жилица оглядывала из щели пришедшего с видимым недоверием, и только виднелись ее сверкавшие из темноты глазки.</span>
Ямб
Двустопный стих. Первый слог безударный, а второй - ударный.
Ну, так и возьми самые бональные даже слова - конь, грива, герой.
На старо-словянском языке