К числу наиболее ярких произведений о фажданскои войне относится цикл рассказов И.Бабеля “Конармия”. И в одном из них высказана крамольная мысль об Интернационале: “его кушают с порохом и приправляют лучшей кровью”. Это рассказ “Гедали”, представляющий собой своеобразный диалог о революции По ходу делается вывод о том, что революция должна “стрелять” именно в силу своей революционности. Ведь хорошие люди смешались со злыми людьми, делая революцию и одновременно противодействуя ей. С этой идеей перекликается и повесть А.Фадеева “Разгром”. Большое место в ней занимает описание событий, увиденное глазами Мечика — интеллигента, случайно попавшего в партизанский отряд. В повести Бориса Лавренева “Сорок первый” этот вопрос, который много раз поднимается во всей мировой литературе, выливаясь порой в спор о безболезненном умерщвлении безнадежно больных, решается в пользу убийства человека окончательно и бесповоротно.
Потому что одна из главных героев, это Маша, она является дочкой капитана, к которому приехал Гринев. Он в неё влюбился и почти все главы пытался её завоевать. Его и брали в плен и пригрожали казнить. Но он все время хотел с жить. Это мой ответ, возможно он не подходит для вашего задания или сочинения или для чего там нужен был этот ответ. Надеюсь вам пригодился мой ответ
В повісті М. Гоголя " Тарас Бульба" головними героями постають сам Бульба та його сини козаки Остап та Анрій. Брати постають перед нами повними протележностями. Різні за характером, світобаченням, ставленням до тих чи інших речей як зовні так і в середині.
Спочатку наша увага прикута до Андрія адже він більше розполагає до себе своєї чутливістю та ніжністю. Матір навідь жаліє більше Андрія адже Остап більш твердіший в своїх почуттях.
Дуже добре видно що Тарасу Бульбі вдалося виховати своїх синів справжніли козаками. Отаман виховав в своїх синах хоробрість та мужність, спритність та інтерес до життя козаків. Але вдача у братів різна не дивлячись на однакове виховання. Андрій хоч був і сміливий та ця сміливість іноді прводила до лиха. В ньому поєднано вдавану мужність і завзятість, він міг хитрити, викрутися з різної ситуації та іноді благати пощади. Остап же був повною протележністю братові. Він завжди виділявся міцною волею та чудовим розумом. Він хоробрий і чесний , постає відданим і надійним в різних ситуація на скільки можна було бути.
В Запорізькій Січі вони показують свої сили, свою хоробрість та сміливість. Але сміливість в них різна. Остап впевнений у собі, завжди розсудливий. Сміливість Андрія знається безглуздою адже він навіть ідучі в бій до кінця не розумів навіщо це. У Андрія немає щірої любові до побратимів. до Батьківщини, тому кохання затьмарило йому очі. А Оста Був вірний патріот козаків та своєї Батьківщини, тому до станнього тримався з усіх сил але не зрадив своєї батьківщини на відміну від брата.