На початку ХХ ст. економіка Японії розвивалася швидкими тем -пами. Переважаючою галуззю промисловості залишалася текстильна,
<span>але відбувалося також досить швидке зростання металургії, машино-будування, суднобудування, електротехнічної та гірничодобувної про -мисловості. Протягом 1900—1913 рр. обсяг промислового виробництва </span>
<span>в Японії збільшився на 181 %, тоді як у США — на 85 %, у Німеччи-ні — на 54 %, у Франції — на 51 %, у Великій Британії — на 25 %. </span>
<span>Отже, за темпами промислового розвитку країна суттєво випереджала </span>
<span>всі провідні країни світу. </span>
<span>Особливістю економіки країни був високий рівень протекціо-нізму: держава субсидувала розвиток залізниць, цілих галузей про-мисловості (особливо воєнної) тощо. Ще однією її особливістю було </span>
<span>привілейоване становище деяких старих торговельно-банківських </span>
<span>об’єднань — «Міцубісі», «Міцуї» та ін. </span>
лучше и больше,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Во вложении вся информация . Смотрите ну я вообще хз
Спорный вопрос, потому что якобинцы были представителями революционного движения, достигшими реальных высот, но не слишком долго удержавших свои позиции. Это все очень субъективно, с какой стороны посмотреть, но их методы конечно можно осудить (диктатура, террор) и посчитать их аргументами в пользу варианта "провал".