1.Упразднил президентство и объявил себя фюрером (вождем) .
2.Гитлер стал также Верховным главнокомандующим вооружёнными силами, солдаты и офицеры которых отныне присягали лично ему.
3.Придерживаясь политики антисемитизма запрещал браки с евреями и прочими национальностями пытаясь добиться чистоты арийской расы... .
...ну и еще устанавливал контроль
Ак Орда
Система правления: Феодальная, брали огромные налоги с военнослужащих, налоги выплачивались урожаем.
Внешняя политика: Были хорошие торговые отношения с разными странами. Делалась на два ханства.
Сходства: На Ак Орду и Могулистан нападал Эмир Тимур, находились на территории Казахстана, феодальная система и так далее.
Внешняя политика: Могулистан – гос-во (1346-1706гг.) образов. в сер. 14 века на терр. Юго – Востока Каз-на и Киргизии (Вост. Туркестана) в результате Чогатайского улуса, уйгурское государство. Полит. истории Могулистана заполнена феодальными войнами, усобицами, отражением, нападений со стороны соседних государств.
Система управления: Главой государства и верховным собственником земли был хан. При хане функционировал Совет знати. Существовали формы условного землевладения знати, в кочевых районах земля находилась в общинном пользовании. Высшей административной должностью, помощникомхана в управлении государством был Улусбек. Видами повинности была военная, транспортная, трудовая, почтовая.
Ханы Казахского ханства
Керей-хан 1465—1473
Жанибек-хан 1473 —1480
Бурундук-хан 1480—1509
Касым-хан 1509—1521
Мамаш-хан 1521—1522
Тахир-хан 1522—1533
1-я гражданская война в Казахском ханстве
Буйдаш-хан 1533—1537
Тугум-хан 1533—1537
Ахмат-хан 1533—1535
Ханы Казахского ханства
Хак-Назар-хан 1538—1580
Шигай-хан 1580—1582
Тауекель-хан 1582—1598
Есим-хан 1598—1628
Жанибек-хан 1628—1643
Салкам Жангир-хан 1643—1652
Батыр-хан 1652—1680
Тауке-хан 1680—1715
Кайып-хан 1715—1718
Болат-хан 1718—1729
Абылай хан 1771—1781
Кенесары Касымулы (Кене-хан) 1841—1847
Правители Старшего жуза
Карт-Абулхайр-хан 1718—1730
Жолбарыс-хан 1730—1740
Правители Среднего жуза
Самеке-хан 1719—1734
Абилмамбет-хан 1734—1771
Абылай хан 1771—1781
Уали-хан 1781—1819
Дайра-хан 1781—1784
Бокей-хан 1815—1817
Губайдулла-хан 1821—1824
Правители Младшего жуза
Абулхаир хан 1718—1748
Правители Младшего жуза от России
Абулхаир хан 1718—1748
Нуралы-хан 1748—1786
Жармухамбет-хан 1786—1791
Ералы-хан 1791—1794
Есим-хан 1796—1797
Айшуак-хан 1797—1806
Жанторе-хан 1806—1810
Шергазы-хан 1812—1824
Правители Младшего жуза, выбранные народом
Абулхаир хан 1718—1748
Барак-хан 1731—1748
Батыр-хан 1748—1785
Байрамук 1785—1790
Есим-хан 1790—1791
Абилгазы-хан 1791—1806
Каратай-хан 1806—1816
Арынгазы-хан 1816—1821
Правители Внутренней Орды
Бокей-хан 1800—1812
1812—1815
Шигай-хан 1815—1823
Жангир-хан 1823—1845
Сахиб-Керей-хан 1845—1847
Среднеазиатское восстание 1916 года
Абдулгафар Жанбосынов 1916—1917
Архітектура міст і сіл Київської Русі представлена на-самперед дерев'яними спорудами. Археологічні дослідження виявили численні залишки зрубних будівель. Окремі з них -- справжні шедеври народної архітектури. Такими, во-чевидь, були будинки заможних верств населення, згадувані в писемних джерелах під назвою "хороми". У великих містах князівсько-боярські і купецькі "хороми" мали два і більше поверхи. Житло бідноти -- однокамерні будинки площею до 20 м2. Із дерева зводились укріплення давньоруських міст -- кліті, заборола, башти, а також церкви, храми. Свідчення літопису про 600 київських храмів, знищених пожежею 1124 р., підтверджують це. Контакти з візантійсь-кою культурою обумовили виникнення монументальної кам'яної архітектури. Довгий час вважалося, що першою кам'яною спорудою була Десятинна церква (989--996 рр.). Проте аналіз даних про палаци княгині Ольги, а також відкрит-тя монументальної ротондоподібної будівлі в центрі найдав-нішого київського дитинця, що старша за Десятинну церкву, принаймні, на 50 років, суттєво коригує цю думку. Перші ка-м'яні будівлі на Русі з'явилися під орудою візантійських майстрів. Так, Десятинна церква належала до хрестово-купольних візантійського типу храмів. Після завершення будівництва церкву прикрашали іконами, дорогоцінним посудом, хрестами, які Володимир вивіз із Херсонеса і ус-падкував як посаг за принцесою Анною. Підлога була вик-ладена майоліковими плитами та мозаїкою, стіни розписані фресками і прикрашені мозаїчними панно. В оздобу Деся-тинної церкви покладено багато мармуру, що дало підстави сучасникам називати її "Мраморяною". Перший кам'яний храм Київської Русі став останнім оплотом героїчних захис-ників Києва від ординців у грудневі дні 1240 р. Літописець повідомив, що через велику кількість киян, які зібралися на хорах, обвалилося склепіння, поховавши усіх, хто шукав порятунку від татаро-монголів.