<span>З літературної спадщини Івана Нечуя інтелігенції присвячено твір: А) Бурлачка</span>
Федько, був легким, непосідючий хлопчина, який прагне бути лідером серед однолітків, його приваблює ризик, який лякає дорослих. Наприклад, перехід через річку по крижинах навесні. Але він дуже добрий, він відданий друг, завжди готов прийти на допомогу.. <span>
</span>
Син бездомного п'яниці - Гек - росте безпритульним і голодранців. Він ночує в порожній діжці з-під цукру, курить трубку, не ходить в школу, ледарює, і таке життя йому подобається. Дітям не дозволяють дружити з Гекльберрі, але Том Сойєр порушує запрет.После багатьох пригод Том і Гек виявляються володарями скарбу. Несподіване багатство перевертає життя Гека - його бере на виховання вдова Дуглас. Втомившись від виховних заходів мачухи, Гек тікає. Починається його знамениту подорож на плоту по Міссісіпі в компанії побіжного негра Джима, авантюристів Короля і Герцога. Під час дії другого роману Гекові приблизно 13-14 років
Дитячі літа є своєрідною прихологічною основою для багатьох митців. Недарма кажуть, що вони -найсвітліші в людському житті. Це час щирості та довіри, нескінченного пізнавання світу. Біографічні відомості про дитячі літа М. Стельмаха ,а також повісті "Гуси-лебеді летять" підтверджують ці міркування. Маленький хлопчик Михайлик-великий мрійник. Коли дідусь каже, що сонце відмикатиме землю золотими ключами, йому стає страшно -а раптом сонце загубить ключі. Коли лебеді летять над селом, йому здається, що від лопотіння їхніх крил лунає дзвін.
Безумовно, згадується матуся Михайла Стельмаха, Ганна Іванівна. Вона добра, ласкава, невтомна трудівниця. Саме ця українська жінка навчила свого сина любити кожну травиночку, милуватися росою вранці та заходом сонця ввечері. А скільки доброго зробили для Михайлика батько, дід Дем'ян, дядько Микола, якого прозвали Бульбою,бабуся,яку він дуже любив.Його дитинство було сповнене незвичайним,романтичним,казковим світом.І кожен з нас зможе побачити перед собою образи простих,добрих,щирих трударів,серед яких пройшли дитячі роки малого Михайлика.
У цьому заповіті Т.Шевченко показав що нам потрібно боротися
І ні прияких обставинах не здаватися
А зараз ця проблема у АТО
І ми мусимо не здаватися а йти до перемоги