Павло Судак, або,
як його назвав автор, Павлусь – це не просто юнак, це щось більше. За декількома
його мужніми подвигами можна судити, що він – справжній герой. Заради своєї
молодшої сестри той не злякався потрапити в полон до татар, більше – вчити їхню
мову. Павлусь розумів, що без його помочі сестрі не дістатись до дому
самотужки. Він – захисник рідної землі, тому що абиякий невдаха не поїхав на
пошуки своїх рідних, по дорозі захищаючи себе від гострого ножа та швидкої
пулі. Без сумнівів, Павлусь – герой.
Маленький горбань
План
1. «Квітень.Свято.»
2. Халупка.
3.Павлусь вирішив грати з дівчатами.
4.Образ Павлика.
5.Уява Павлика-горбаня.
6.»Павлик ріс, нешвидко ріс….»
7.Суперечка між хлопцями.
8.Захарко знайшов жайвороняче гніздо
9.Допомага Павлика пташенятам
10.Битва Захарка і Павлика.
11.Допомога діда Антипа і дівчат
12.»Нема вроди, нема щастя.»-роздуми Діда Антипа.
13. Хвилювання матусі.
14. Покарання Захарко не вийшло.
15. Гра горбаня і Захарка.
Дорогий Климко!З усією повагою до тебе і дядька Кирила, звертаюся до тебе! Не занепадай духом, завжди будь самим собою, слухайся своє серце. Ти відважний та мужній, залишайся таким і надалі
<span><span>27 листопада 1863 Народилася Ольга Кобилянська у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині.</span><span>1868Батька перевели до м. Сучави. Там Ольга Кобилянська познайомилася з місцевим парохом та українським письменником Миколою Устияновичем. Як між родинами в цілому, так і між їх доньками, зокрема Ольгою Кобилянською і Ольгою Устиянович, зародилися приятельські стосунки, які тривали до кінця життя письменниці.</span><span>1880-ті«Гортенза, або Нарис із життя однієї дівчини», «Доля чи воля?»</span><span>1891Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 — у Чернівцях.</span><span>1894Вона взяла активну участь у феміністичному русі. Ставши однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині», Кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху». Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за право жінки на гідне життя.</span><span>1895Повість «Царівна»</span><span>1896Новели «Аристократка», «Impromptu phantasie».</span><span>1898Оповідання «Valse melancolique».</span><span>1895-1901Повість «Земля»</span><span>1905Повість «Ніоба», «Через кладку».</span><span>1908«В неділю рано зілля копала…»</span><span>1917«Назустріч долі»</span><span>1923«Зійшов з розуму»</span><span>1927«Але Господь мовчить…»</span><span>1928«Пресвятая Богородиця, помилуй нас!»</span><span>1933«Не смійтесь»</span><span>21 березня 1942<span>Померла у Чернівцях.</span></span></span>
Кожна жаба своє болото хвалить (прислів'я); Роздайся, море, жаба лізе (приказка) Аби озеро, а жаба найдеться, що буде квакати. (прислів'я)