Привіт Аліса !
Мене звати ......... ,я з міста .......... ,я дивилась фільм і я там бачила Вас ,мені дуже цікаво і дивно як Ви впали у величезну ямку і мені здалось що Ви там побули цілу вічність ,а як ви звідти вийшли Вас запитали" Де ти була цілих дві хвилини?"
Мене це дуже здивувало і я б дуже хотіла щоб Ви мені відписали !!!
Моя пошта ............................
Я дуже чекаю вашої відповіді.До скорого!
Осінь у моєму краї
Осінь… Опале листя кружляє довкола ніг... Холоднуватий вітерець змушує нас одіти теплий одяг. Усі метушаться, кудись спішать: хтось на роботу, хто на навчання, а хто в пошуки нової долі… А я? Я іду і милуюсь своїм рідним містом, яке завжди заворожувало своєю красою та архітектурою, пам’ятками давнини… Сонечко, яке ледь-ледь пробивається крізь похмуре небо, торкається моїх щік та ніжно змушує мене здригнутись та одіти сонячні окуляри…
Учні по дорозі до школи збирають найкрасивіше опале листя та несуть до класів, щоб показати вчителям, та позмагатись з однокласниками про те хто знайшов найбільший та найгарніший кольоровий листок, що може стати прикрасою аудиторії. Старші також не поступаються дитячістю, вони , таке враження, що зараз впадуть у купи листя та будуть купатись у ньому… Закохані парочки ідуть дивлячись на небо, яке , здавалось б, от - от скине на нас краплинки дощу. Проте ніхто за це не переживає, адже, після дощу повітря свіже-свіже, і прогулюватись під час дощу навіть приємно і романтично. Коли легкий вітерець віє, легко проходить по шиї, торкається холодних рук, і…починає падати дощ… Краплини його проходять по шкірі, легко лоскотаючи та котячись по щоці…
Вот ответ на твой вопрос)))
Старий дідусю,ніколи не віддавайте своїх рідних, хоч розумних, хоч і не дуже, незнайомцям, Ви ж не знаєте, що з ними може статися! В потім будете про це дуже шкодувати! Бережіть своїх рідних!
План 1.Чи міг Лис Микита вчинити інакше?
2.Лис Микита-хитрий звір.
<span>3.Добро вертається добром.</span>