Архип Тесленко. «Школьник» ("Школяр")
Теория литературы: Понятие о литературном портрете.
Знают сведения о жизни и творчестве Архипа Тесленко, выразительно и осмысленно читают и пересказывают содержание рассказа "Школьник", составляют план рассказа, определяют тему и главную мысль. Находят в тексте слова, которые описывают жизнь сельской бедноты в прошлом, свидетельствуют уважение мальчика Коли к родителям и учителям, характеризуют роль учителя в жизни мальчика. Анализируют языковые особенности рассказа.
Выражают суждения об Архипе Тесленко как о писателе, размышляют о тяжелом детстве сельских детей, сопоставляют изображаемые события с собственными жизненными наблюдениями, обосновывают роль образования и учителей в жизни каждого человека.
Все что нашла
Бути гідним захисником рідної землі
Давні корені мають українські думи. Вони доносять до нас спогади народу про героїчне минуле України та відданих рідній землі героїв. Одним із таких чудових творів, який зберігся до наших часів, є «Дума про Марусю Богуславку». Мені дуже сподобався цей твір, особливо образ головної героїні — Марусі Богуславки. Він видався мені цікавим і неоднозначним.
Доля Марусі була трагічною, як і доля багатьох українців періоду татарської навали. Українських дівчат часто забирали у неволю, і все життя вони змушені були служити загарбникам. Однією з таких дівчат і була Маруся Богуславка, серце і душа якої належали рідному краю і народові. Адже не забула вона християнських свят і «святий празник, роковий день Великдень». Побачивши в темниці сімсот козаків, які перебували у неволі вже тридцять років, дівчина вирішила допомогти їм. Спочатку вона нагадала їм про велике свято на їх рідній землі. Козаки засмутилися і почали проклинати бранку. Але Маруся пообіцяла випустити їх на волю. Отримавши ключі від свого пана, вона відчинила темницю і звільнила козаків:
Ой, козаки,
Ви, бідші невольники!
Кажу я вам, добре дбайте,
В городи християнські утікайте…
Вона просить звільнених бранців заїхати до її родини в рідне місто Богуслав. Вона не хоче, щоб батько «збував великих маєтків» і викупляв її. Минуло багато часу, і дівчина вже перейняла іншу віру «для роскоші турецької. Для лакомства нещасного». Але я гадаю, що не можна вважати, ніби Маруся « потурчилась, побусурменилась». Хоча її життя пройшло в неволі, але героїчний вчинок залишився в пам’яті народу і вилився в думі.
Киев,царевна,царь,лютый,Никита-Кожемяка,ел,малолетние дети,берлога,разделил,кожи,утопил,женился,собачка,письма.