Волосся дощу холодне тому,що дощ особливий-із зеленим волоссям,у якій вплетений ліричний герой,дорога,хата,річка,череда корів.Ллється,як із ведра.Але не страшно:скоро все минеться,знову буде тепло,бо хтось набігається,хтось напасеться,а когось завжди чекає тепла хата.
Тема: зображення природи у всій її красі, заклик до бережного стану, до всього живого на землі. Ідея: ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи та всього живого. Основна думка: » Треба в житті любити гаряче і багато…» Художні засоби вірша «Бачиш: між трав зелених» афоризми: «Треба в житті любити гаряче і багато»; порівняння: «як грудочки, пташата…»; вставні слова: «може», «кажеш»; епітети: «сонце, дощі зернисті, дороги в пилу, траву!» риторичні оклики та запитання: »Що ти?! А руки? Серце?! Куди заховати їх?!» пестливі слова: «пташата», «грудочки», «маленьким». кільцеве обрамлення — композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні строф, рядків: «…Бачиш: …, як грудочки пташата…». Вірш пройнятий гуманізмом, любов’ю і бережливим ставленням до природи. Автор задає риторичне питання: «А руки?! Серце?! Куди заховати їх?!» Справді, якщо людина байдужа до краси навколишнього світу і не має в серці «любові й хисту» до природи, то навіщо їй серце?
Видатним представником кобзарського мистецтва у ХІХ ст. був Остап Вересай. Завдяки своєму таланту Остап Вересай пробуджував у слухачів почуття поваги до своєї історії, високі естетичні та патріотичні почуття, що високо цінували Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, О. Русов, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая та опікувалися його долею.
У 1930-тих роках, під час боротьби з націоналізмом, більшість кобзарів було репресовано, що спричинило до значної втрати кобзарської традиції.
<span>Згодом у 1950-х роках майстром І. Склярем було створено сучасний тип бандури, який посів провідне місце серед українських народних інструментів у системі музичної освіти, професійного та аматорського виконавства.</span>
Найповніше у творі невідомого автора "Слово про похід ігорів" відтворено образ головного героя - руського князя Ігоря. Він любить свою Батьківщину і ладен віддати за неї життя. Для нього краще смерть, ніж полон, який він вважає найбільшою ганьбою. Ігор мужний, рішучий, про це засвідчує те, що він не звернув уваги на лихе знамення природи(солнечное затмение, на укр точн перевод я не помню, мабуть сонячне затьмарення, але я не впевнена)і вирушає в похід, на що наврядчи у ті часи зважився б хтось інший. Це показує нам і іншу сторону князя - він необачний, недалекоглядний, надміру запальний, і це призвело до того, що його військо розгромлене, він в полоні, а руський народ і сама Русь знову не захищені від нападів половців.
<span> Тематика творів П. Тичини дуже багата та різноманітна. Однією з провідних тем творчості поета є тема Вітчизни. Достатньо уваги приділяє поет розкриттю духовного світу людини і краси нового дня, змальовує неповторну красу рідної природи; не залишає П. Тичина осторонь і теми матері, яка гармонійно зливається у нього з матір'ю-Батьківщиною. Вірші поета світлі, оптимістичні, життє ствердні.</span>