Мати крила це наприклад як мати пидтримку зи сторони ридних друзив батькив.це нибито якась легкисть коли тебе пидтримують и ти почуваешся якось легко.
В основі найвизначнішої повісті Григорія Квітки-Основ*яненка «Маруся» покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. Молода пара є втіленням довершеності. Ідеалізація головних героїв відчувається в описі їх зовнішності, манер, поведінки. Портрети молодих людей змальовано поетично та тонко. Автор присвоює головним героям ідеальні риси, такі як віра в Бога, слухняність, співчутливість, працьовитість, доброчесність та благородність.
В образі дівчини-селянки Марусі втілені найкращі риси українки. ЇЇ природня краса гармонійно поєднується з багатим внутрішнім світом, котрі створюють ідеал українського дівоцтва. Зображуючи головну героїню автор широко користується засобами фольклорного зображення духовності дівчини-красуні, вдається до ліризму народної пісенності та сентименталізму. ЇЇ мова пересипана пестливими словами та зверненнями, емоційною лексикою, українськими прислів*ями та приказками. В образі молодого юнака Василя, головного героя повісті Квітки-Основ*яненка, найкращого зображення дістають риси сентименталізму. Він щиро переживає розставання з коханою на кладовищі, її смерть, а згодом відхід від звичного життя.
Автор показав душевне багатство, моральну чистоту, котрими наділені прості українські селяни. Основною з чеснот, притаманних тогочасному люду, Квітка-Основ*яненко вважав релігійність як основу послушності, смиренності та високої моральності людей. Повість «Маруся» здатна викликати сльози, переконати, що українці мають мелодійну та безсмертну мову, багату культуру.
Тема: звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче. Ідея: сенс життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності. Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів.
Краще пробачити його,тому що він був другом,і якщо він справжній то він(а) завжди підставе своє плече)
Характеристика Славка Беркути:
Славко Беркута - центральний персонаж твору "Шпага Славка Беркути". Це учень середньої школи - 7-8 класу. Він проживає у славетному місті Львові. Він має дуже хороші стосунки з батьками. Славко радо спілкується з родиною, співчуває її членам, ділиться з ними своїми переживаннями. У хлопця є два захоплення - це спелеологія (наука про печери) та фехтування. Славко має друзів, проте часто страдає через недовіру однолітків. Це щирий хлопчик, хороший друг, який прагне розвиватися та досягати успіху.