Це те що ми повинні зробити навіть якщо дуже важко
«Свічечка букви Ї»
Тема: звернення до дитини — майбутнього країни, яка повинна плекати і оберігати свічечку букви «І» і серпик букви «Є».
Ідея: увіковічення рідної мови і бережливе ставлення до неї.
Основна думка: доки є мова, доти існує нація. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову .
Жанр: громадянська лірика.
Римування: білий вірш.
. Художні особливості твору.
- Пестливі слова: свічечка, серпик, пальчики, ниточка, долоньки.
- Епітети: «місячний серпик», «мова солов’їна».
- Метафора: «місячний серпик зрізаний з неба».
- Повтори: дитино.
«Музика, що пішла»
Тема: відтворення призначення музики в житті людини, зображення її подорожі у «звабній ночі».
Ідея: возвеличення єдності людини і музики.
Основна думка: звучання музики залежить від інструмента та натхнення її виконавця.
Віршований розмір: ямб.
Римування: перехресне.
Художні особливості поезії.
Метафори: «вона (музика) плелася в коси», «скрипка відвернулась пріч, сивина спадає з пліч», «вітер завиває».
Епітети: «музика боса»; «непевна звабна ніч», «розхристані сліди».
Повтори: «...в таку непевну, звабну ніч».
Риторичні запитання: «Чом, скрипко, відвернулась пріч?»,
«Як музику пустила босув таку непевну, звабну ніч?»
З янголом на плечі
<span>Тема: Зображення ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості, лиха.</span><span>Ідея: Возвеличення янгола, який є оберегом кожної людини.</span><span>Основна думка: Янгол-охоронець — це те, що повинен мати автор поезії, будь-яка людина.</span><span>Жанр: Філософська лірика, старосвітська балада.</span>
Віршований розмір: хорей.
Художні засоби поезії.
Порівняння: «йде лелійно, як дитя».
<span>Епітети: «вуста гарячі», «вітер вировий», «янгол ледь живий», «сірий маятник життя», «Ірод моровий».</span><span>Метафори: «виє Ірод», «вітер віє», «маятник бухка», «не дихає свіча», «вуста дрижать».</span><span>Повтори: <span>«йде і йде», «при Господній при свічі», «із янголом на плечі».</span></span>
Тема: Зображення весняного грому,як передвісника бурі.
Ідея: Утвердження непереможності нового в суспільстві,боротьби народу. Очікування людьми змін.
Жанр: громадська лірика
Основні художні прийоми:
1)Паралелізм,
2)Алегорія
Алегоричні образи:
Хмари та грім - це передвісники благодатної пори,яка оновить людські життя.
Художні засоби:
Алітерація,Анафора(єдинопочаток) - "гримить"
Метафора: Благодатна пора,вітер гуляє.
Порівняння: мов красна весна
Епітети: красна весна
Риторичний оклик: Гримить
Віршований розмір: чотирьохстопний анфібрархій.
Да? Нет?
Скажи мне свой ответ.
Любишь меня? – Мыш спросил.
Мышку любить и в неведеньи жить
Не стало у сердца мышиного сил.
Мышка, ресничками хлопнув
И улыбнувшись Мышу,
Весело пискнула:
Сердце отдам!
Быть лишь
Со мной
Прошу
Твоя
Я
На початку 16 століття
козацтво та січові відділи ходили у походи на Крим та Туреччину. Боротьба була
з перемінним успіхом.
Запорізька Січ
зміцнюється та поширює свою боротьбу проти турецьких ворогів.
Походи козаків
приносили їм славу по всій Європі. Вони стали важливим аспектом у міжнародній
політиці. Про це говорять різні документи. В одних із них запрошують козацтво
укласти договір з Німеччиною про турків.
<span>Під керівництвом Лободи та Наливайко козаки розбили турецьке
війська у Молдавії. Після чого війна була припинена. </span>
У Запорізькій Січі
була своя, самостійна політика, як внутрішня, так і зовнішня.
Найбільш поширені
козацькі поході проти турків були з 1600 по 1620 роки. Кожного роки вони
перетинали Чорне море та робили набіги на береги Криму та Туреччини.
У тих самих роках козаки
під керівництвом Сагайдачного взяли штурмом Кафу, фортецю, де розташувався
самий великий ринок рабів. Козаки звільнили багатьох поневолених, серед яких
були і земляки.
З’явився козацький
флот, який мав величезне значення для історії. Адже флот допоміг пробити
блокаду турків та татар, що розділяла їх від Європи.
Під умілим
керівництвом Сагайдачного, козаки вели активну боротьбу з ворогами. Турки не
змогли захопити польські та українські землі. Впливовість Туреччини була майже
знищена.
Завдяки мужності
козаків, високому військовому мистецтву їхнього гетьмана Сагайдачного,
Туреччина не досягла своєї мети — захоплення польських і українських земель, а
її міжнародному престижу завдано тяжкого удару. її просування в Європу було
зупинено.
У хотинській битві
Сагайдачний отримує смертельне поранення. Але і після його смерті козаки
боролись проти турецько-татарських загарбників.
Козаки брали участь у
Тридцятирічній війні, що проходила в Європі.
<span> </span>