Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».
Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».
На мою думку, "крила"
потрібні для того, щоб людина змогла відпочити,помріяти.Взагалі слово
"крила" вживається в переносному значенні.Я розумію визначення "Нащо
крилатим грунту під ногами" так: людина не може прожити все життя
мріями,вона не може нічого не робити,"грунт" їй потрібен для того, щоб
не лінуватися.Для цього дорослі ходять на роботу,а діти в школу.
Звісно ж людина не може прожити все життя працюючи.Людям потрібно теж
інколи відпочивати.Брати відпустки або хто не може собі цього дозволити
можна зробити те,про що довго мріяв.Ще ж можна "надіти крила" та
пофантазувати,помріяти,відкрити свій талант,відчути свободу.
Кожна людина має "крила",але не кожен може їх в собі відшукати.
...хто сказав, що для друга треба робити тiльки те, що цiкаво?
Ми хочемо від усього серця побажати, щоб свою дружбу ви пронесли через усе життя. Святе це діло — дружба. Найсвятіше і найчистіше почуття в світі. І найчистіше воно в дитинстві. Бережіть його і шануйте! Бо найвірніші, найбільші, найкращі друзі в світі — це друзі дитинства. І той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий! А хто не збереже, тому гірко буде. Бо дитинство не повторюється… і проживе той своє життя без дружби. І буде воно дуже безрадісним, хоч, може, й довгим. І не відчує він себе по—справожньому людиною. Бо найбільше ти Людина, коли щось робиш для друга.
Пам'ятайте про це, хлопці!
На другий день наша дружба з Явою була ще бiльш скрiплена. Так би мовити, кров'ю. Бо дiд Салимон подiлився своїми враженнями про фараонську пiрамiду з нашими батьками. I батьки нашi зробили нам чотириста двадцять восьме серйозне попередження по тому мiсцю, про яке при дiвчатах не говорять.
Святе це дiло — дружба. Найсвятiше i найчистiше почуття в свiтi. I найчистiше воно в дитинствi. Бережiть його i шануйте! Бо найвiрнiшi, найбiльшi, найкращi друзi в свiтi — це друзi дитинства. I той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий! А хто не збереже, тому гiрко буде. Бо дитинство не повторюється… I проживе той своє життя без дружби. I буде воно дуже безрадiсним, хоч, може, й довгим. I не вiдчус вiн себе по-справокньому людиною. Бо найбiльше ти Людина, коли щось робиш для друга.»
Може, тим без пісні я не
можу
Працювати, жити
навіть дня,
Що округ земля моя
хороша,
А на ній - моя рідня!<span>
</span>
Ответ:
Павлик — головний герой оповідання Спиридона Черкасенка, душевно красивий і щедрий хлопчик. Павлик – горбатий хлопчик, син шахтарської вдови та онук діда Антипа. В нього немає батька, він ласкавий, уважний до людей і природи. Під впливом материних казок формується його лагідний характер, а каліцтво робить уважним до чужого горя. Так, побачивши, як хлопці знаходять пташині гнізда, Павлик знищує хлопчачі позначки пташиних, рятуючи цим не одне пташеня… Хлопці за це б’ють Павлика, знущаються над ним. Його жаліють мати, дідусь. Спільну мову хлопчик знаходить з дівчатками, з якими часто бавиться.
На русском:
Павлик - главный герой рассказа Спиридона Черкасенко, душевно красивый и щедрый мальчик. Павлик - горбатый мальчик, сын шахтерского вдовы и внук деда Антипа. У него нет отца, он ласковый, внимательный к людям и природе. Под влиянием материнских сказок формируется его мягкий характер, а увечье делает внимательным к чужому горю. Так, увидев, как ребята находят птичьи гнезда, Павлик уничтожает мальчишечьи отметки птичьих, спасая этим не одного птенца ... Ребята за это бьют Павлика, издеваются над ним. Его жалеют мать, дедушка. Общий язык мальчик находит с девочками, с которыми часто играет.
Объяснение: