Відомий український письменник Всеволод Нестайко народився у м.
Бердичеві у 1930 році у родині державних службовців. Після школи він
закінчує філологічний факультет Київського державного університету, а
потім працює у таких журналах, як «Барвінок» і «Дніпро» та у видавництві
«Молодь». Разом з тим він займається творчістю і пише сценарії для кіно
та дитячі твори. Найбільш відомими з цих творів є оповідання «Пригоди
Грицька Половинки», «В країні сонячних зайчиків», «П’ятірка з
хвостиком», «Незвичайні пригоди у лісовій школі», та, звичайно ж,
«Тореадори з Васюківки». Оповідання і повісті й В. Нестайка перекладені
багатьма мовами світу.
<span />
З оповіданням «Тореадори з Васюківки» ми нещодавно познайомилися на
уроках української літератури. Воно мені дуже сподобалося, бо це
надзвичайно цікава історія, і події, описані автором, мене дуже
захопили. Головними героями цього твору є звичайні школярі Ява Рень і
Павлуша Загородній, які мешкають у селі Васюківка. Це справжні
бешкетники, фантазери і порушники шкільної дисципліни. Але разом з цим –
це дуже добрі і чуйні хлопці, які бажають іншим лише добра.
Ява Рень – це відчайдушний енергійний хлопець. Але звідки ж взялося
таке незвичайне ім’я – Ява? Так назвав себе сам хлопець, коли йому
виповнилося лише півтора роки. Мале пискля хотіло сказати «Я – Ваня», а в
нього вийшло лише «Ява». Ось і причепилося до хлопця, як реп’ях до
собачого хвоста, оте «Ява». Справжнім ім’ям хлопця майже ніхто у селі не
називав.
У Яви було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. Хлоп�.....
Символіка у творі
1) Щоб підкреслити, що Остап на все життя зберіг любов до волі, письменник в епілозі змальовує вітер, який у сприйманні Остапа наділяється рисами живої істоти. (Вітер у народної творчості — символ волі.)
2) Туман у творі сприймається як цілком конкретна картина. В той же час він символізує безперспективність, невідомість шляху, який обрали герої повісті.
3) Порівняння «ніч тяглась довго, безконечно, як смерть» з великою силою передає внутрішній стан Соломії й хворого Остапа, які напружено чекали ранку.
4) Влучно використав письменник і народні прислів’я та приказки.
- Появу Соломії — вірної подруги і надійного товариша — Остап привітав прислів’ям: «При своїй небозі добре і в дорозі».
- Прислів’я Івана Котигорошка «Не їла душа часнику, не буде й смердіти», в якому висловлено тверду віру в торжество справедливості, заперечується жорстокою дійсністю.
Роль і сенс кольорів у творі
В описі природи в повісті «Дорогою ціною» переважають чорні й червоні барви: чорна — при зображенні мороку, осінньої ночі, червона — в картинах пожежі. Обидві барви співзвучні переживанням героїв. Чорна — сумному настрою, червона — страху, породженому пожежею.
Маяк[майак], пень[пен`], дзвін[дзвін].
В історії європейського суспільства XVIII століття відомий як епоха Просвітництва. Діячі Просвітництва не тільки були письменниками , а й філософами , політичними мислителями . Вже на ранньому етапі Просвітництва Джонатан Свіфт виступає з критикою складаються буржуазних відносин. Сучасний Свіфту читач повинен був у невідомих країнах і народах дізнатися (і дізнався !) До відрази знайомі звичаї , прикмети власного життя та історії. Вже такі , погляд , манери , особливості таланту Свіфта : він був мудрий філософ , невичерпний фантазер і дотепний , неповторний сатирик.
Свіфт зло висміює людські пороки , смішні й сумні , які , на жаль , мають глибокі соціальні корені . Тому сатира Свіфта дієва і в наші дні. Вона тому й значна, що глибоко серйозна і переслідує високі ідейні цілі. Джонатан Свіфт шукав істину сучасного йому світу . « Мандри Лемюеля Гуллівера » - пародійна імітація , з одного боку , пошук і відкриття істини , з іншого. Свіфт вважав , що його перше завдання - наблизитися до духовного життя століття і розібратися в ній. Він говорить з читачами про релігію , але не на незрозумілій мові богословів ; про політику , але не на партійному жаргоні , незрозумілою для більшості; про літературу , але без зарозумілості і самовдоволення.
Велико твір « Мандри Лемюеля Гуллівера » тим , що воно глибоко узагальнено . Всі речі , описані Джонатаном Свіфтом , мають риси і дії сучасників автора. Він не міг бити ворога відкрито, тому і наступав на нього за допомогою натяків , аналогій і алегорій .
<span>.</span>
Українське слово-скарб.А українську пісню можна вважати скарбницею.Взагалі по пісні можна дізнатися багато з історії тієї ,чи іншої країни.В українських піснях оспівується любов до праці та волі.Волелюбні українці також використовували сатиру в своїх фольклорних творіннях,висміювалися:жадність,зверхність,брехливість,любов до влади та нахабство.Завдяки цим пісням люди духовно виховувалися,знали,що погано,а що навпаки оцінять в соціумі.Українські народні пісні неначе спів соловейка,такі мелодичні та ласкаві,іноді складається таке враження неначе рідна ненька наспівує тобі цю неповторну мелодію.Українська мова визнана наймелодичнішою мовою після Італійської і не дарма.Пісня-це душа українського народу.