Не хлопець а золото — золото
<span>Кожному приємно, коли його називають золотою дитиною.</span><span>Мама дуже любила
свого єдиного синочка Василька, учня 5 класу. Хлопчик був не дуже
старанним учнем: вчився абияк, часто обманював, ображав друзів і був
дуже ледачим</span><span>Одного разу, коли Василько повернувся додому, мама лежала у ліжку, важко дихаючи. Їй була потрібна допомога. Хлопчик
викликав лікаря. І поки чекав швидку допомогу, вирішив зробити матуся
чай. Поставив чайник на плиту, а сам поклав голову на руки та заплакав.
Він думав: “Чому я не слухав матусю, не допомагав їй?”</span><span> Так
він гірко плакав і раптом почув голос. Підняв голову і побачив
маленького чоловічка з бородою у кумедному одязі. Гномик привітався та
сказав, що давно спостерігає за Васильком і готовий йому допомогти. </span>
— Що ти хочеш?
— Я дуже хочу не засмучувати маму, стати хорошим учнем, щоб у мене були друзі.
—
Я дам тобі три чарівні дарунки: сопілку, скриньку, клубочок. Вони
обов'язково тобі допоможуть, але ти повинен дуже постаратись змінитись.
<span> Раптом
у двері подзвонили. Василько пішов відчиняти. Приїхав лікар. Він зробив
мамі укол, виписав ліки. Хлопчик провів лікаря до дверей, чемно
вислухав поради, попрощався. Лікар на прощання сказав мамі: “Ви швидко
видужаєте. У вас не хлопець — золото”. З кухні пролунала сопілочка. Ось і
перше бажання здійснилось. </span><span> Син нагодував маму. Сів на кухні, відкрив скриньку чарівну і вперше вивчив самостійно домашнє завдання. </span><span> Зранку він поклав чарівний клубочок у кишеню з надією, що він допоможе знайти друзів у школі…</span><span><span>У
Василька усе налагодилось. Мама одужала, хлопчик добре вчиться, у нього
є справжні друзі. Він закінчив школу, досягнув успіхів у житті. </span></span>
У творі є багато моментів, що викликають посмішку, навіть сміх. Кумедний сюжет, специфічна мова — усе це допомагає створенню такого ефекту. Ось, наприклад, сцена, коли Мотря залізла на горище Кайдашихи за яйцями, ніби їх знесла її курка, на що Лаврін їй відповів: «Хіба ж ми просили твою курку на наше сідало? Чи шапку перед нею знімали, чи що?» Або сцена, коли Мотря під час сварки виколола око Кайдашисі і зовсім не відчуває за це докорів сумління. Так, вони написані кумедно, гостро, але чи здаються вони смішними? Я гадаю, що ні. Письменник вибрав таку сатиричну форму спеціально для того, щоб краще вплинути на читача, передати йому свою думку.<span>Ще одна сцена, коли Карпо гнався за матір’ю з дрючком, бо вона зачинила в хліві його коня, і зупинився аж біля ставка, крикнувши: «Не так шкода мені матері, як шкода чобіт!» Я переконаний, що за описом цих кумедних на перший погляд сцен, а насправді — сумних і навіть жахливих, ми відчуваємо біль автора за людей, що так занепали. На мою думку, це і є той самий «сміх крізь сльози».</span>
<span><span><span><span>
Товары (кг.)
</span><span><span>
Цена, руб.</span></span><span><span>
Продано, натур. ед.</span></span><span><span>
Стоимость прод. в отч. периоде по ценам:</span></span></span><span><span><span>
Базис.
период</span></span><span><span>
Отчёт.
период</span></span><span><span>
Базис.
период</span></span><span><span>
Отчёт.
период,</span></span><span><span>
Базис.
период</span></span><span><span>
Отчёт.
период</span></span></span><span><span><span>
Картофель</span></span><span><span>
16</span></span><span><span>
15</span></span><span><span>
80000</span></span><span><span>
100000</span></span><span><span>
1280000</span></span><span><span>
1500000</span></span></span><span><span><span>
Капуста</span></span><span><span>
20</span></span><span><span>
20</span></span><span><span>
45000</span></span><span><span>
50000</span></span><span><span>
900000</span></span><span><span>
1000000</span></span></span><span><span><span>
Морковь</span></span><span><span>
40</span></span><span><span>
35</span></span><span><span>
15000</span></span><span><span>
20000</span></span><span><span>
600000</span></span><span><span>
700000</span></span></span><span><span><span>
Молоко</span></span><span><span>
50</span></span><span><span>
60</span></span><span><span>
12000</span></span><span><span>
10000</span></span><span><span>
600000</span></span><span><span>
600000</span></span></span><span><span><span>
Творог</span></span><span><span>
150</span></span><span><span>
180</span></span><span><span>
4000</span></span><span><span>
5000</span></span><span><span>
600000</span></span><span><span>
900000</span></span></span><span><span><span>
Сметана</span></span><span><span>
200</span></span><span><span>
200</span></span><span><span>
200</span></span><span><span>
500</span></span><span><span>
40000</span></span><span><span>
100000</span></span></span></span></span>
Прислів'я про працю
Білі руки роботи бояться
Більше діла — менше слів
Більше робити, а менше — говорити
Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш
Без діла слабіє сила
Без охоти нема роботи
Без охоти не скоро йдуть до роботи
Був би початок, а кінець якийсь та буде
Без початку нема кінця
Будинки зводять не язиком, а сокирою
Була б охота — знайдеться всяка робота
Була б охота — буде гарна робота
Від діла до діла у кожного своя дорога
Із шкури вилазить — так робить
<span />